Вербковичі
Село
 Координати 50°45′13″ пн. ш. 23°45′50″ сх. д. / 50.753611111111° пн. ш. 23.763888888889° сх. д.
|
Вербковичі[3] (пол. Werbkowice, Вербкові́це) — село в Польщі, адміністративний центр гміни Вербковичі Грубешівського повіту, Люблінського воєводства, у межах етнічної української землі Холмщини.
Вербковичі є адміністративним центром однойменної гміни. Розташовані приблизно за 12 км південніше від Грубешева та у 101 км від центру воєводства — Любліна.
Назва Вербковичі походить від слова верба. Перша письмова згадка про Вербковичі датується 1394 роком, коли село згадується як одне з поселень новоствореної парафії у Грабовці.
1460 року вперше згадується православна церква в селі[4].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5].
У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел[4].
У 1943 році в селі проживало 693 українці, 539 поляків, 11 «фольксдойче», 9 росіян і 2 німці[3]. 1943 року польські шовіністи вбили в селі 3 українців[6].
6 квітня 1946 роцу в селі сталася спільна бойова акція УПА та Армії Крайової — захоплення залізничної станції. Фактично метою операції було захоплення ешелону з українськими переселенцями. Акція закінчилася безкровно: рота польських солдатів, що охороняє транспорт для переселенців, була роззброєна без жодного пострілу. І хоча безпосередню мету атаки реалізувати не вдалося (склад зі 184 сім'ями було відправлено на добу раніше), все ж таки акція виявилася дуже успішною для УПА та АК. Партизани захопили не лише чимало зброї та боєприпасів, а й місцевого комісара переселенської комісії УРСР. Комісара передали СБ УПА, після чого його возили по селах: Гонятин, Голуб'є, Пісочне, де він відкрито закликав селян не виїжджати в УРСР. [7][8].
Див. детальніше Атака на станцію Вербковичі (1946 р.)
У 1947 році під час операції «Вісла» польська армія виселила з Вербковичів на щойно приєднані до Польщі терени 50 українців[3].
При адміністративному поділі Польщі в період 1975—1998 років село належало до Замойського воєводства. З 1999 року Вербковичі є частиною Люблінського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1439 | 288 | 1023 | 128 |
| Жінки | 1502 | 280 | 896 | 326 |
| Разом | 2941 | 568 | 1919 | 454 |
- Дерев'яна церква, нині римсько-католицький парафіяльний храм Марії і святого Михайла (1864) дерев'яна дзвіниця, церковний цвинтар. Церква була побудована у 1864 році коштом Антонія Шидловського. Спочатку це була греко-католицька церква, яку в 1875 році, після ліквідації Холмської греко-католицької єпархії, перетворено на російську православну, а у 1918 – на римо-католицький костел. Церква була перебудована під костел, знесено купол східної традиції та додана ризниця;
- Палац та палацовий комплекс (перша половина XIX.ст.). Був побудований, ймовірно, коштом Адама Шидловського. На зламі ХІХ—ХХ століть палац розбудовано, надаючи йому теперішній вигляд. Садибний комплекс поруч з палацом складався зі стайні, флігелю та т. зв. «зажондцувки». Його останніми власниками були Руліковські. У 1946 році палац був націоналізований. Сьогодні тут знаходиться Сільськогосподарський експериментальний відділ Інституту вирощування, удобрення та ґрунтознавства у Пулавах[10];
- Система Вузькоколійного залізничного сполучення Вербковичі — Грубешів (1915).
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Пошук поштових індексів польської пошти [Архівовано 13 листопада 2012 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ а б в Богдан Гук. Werbkowice. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. (пол.)
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 137.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Motyka G. Pany i rezuny. Współpraca AK-WiN i UPA 1945—1947. Warszawa: Oficyna Wydawnicza Volumen, 1997. — s. 155—156
- ↑ Парнікоза Іван, Войцеховський Кшиштоф. Грубешівська атака 1946 р. – польсько-український союз проти більшовиків. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Процитовано 26.11.2023.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Інституту вирощування, удобрення та ґрунтознавства у Пулавах [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.](пол.)
- Офіційний сайт [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.] (пол.)
- Вербковіце [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] Географічний словник Королівства Польського Том XIII (пол.)
- Богдан Гук. Werbkowice. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
Адміністративний центр: Вербковичі | ||
| Села | Аделіна • Альойзув • Вербковичі • Вілкув • Вроновиці • Гоздів • Гонятичі-Колонія • Гонятичі • Гонятички • Гостинне • Добромиричі • Конопне • Которів • Лиса Гура • Лотув • Маличі • Пересоловичі • Підгірці • Сагринь • Сагринь-Колонія • Стшижовець • Теребінь • Турковичі |  |
| Поселення | ||
