Бортне
Село
 Координати 49°34′00″ пн. ш. 21°20′00″ сх. д. / 49.566666666667° пн. ш. 21.333333333333° сх. д.
|
Бортне (пол. Bartne) — лемківське село в Польщі, у гміні Сенкова Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 201 особа (2011[1]).
Селом протікає річка Сенкувка.
Село розташоване біля польсько-словацького кордону. Від села 11 км до адміністративного центру ґміни — міста Сенкова, 16 км до адміністративного центру повіту — міста Горлиці і 115 км до центру воєводства — міста Краків.
Перша згадка про село в 1629 році. В XIX ст. в селі були майстерні, що виготовляли придорожні кам'яні хрести і надгробки[2].
У 1914 р. за москвофільство 18 жителів села заарештовано і вислано до Талергофу.
У міжвоєнний період у селі була москвофільська читальня імені Качковського.
До завершення Другої світової війни більшістю були лемки, більшість яких після Тилявського розколу змінили конфесію на православну. В 1936 р. в селі було 265 греко-католиків і 738 православних. До 1945 року в селі було майже чисто лемківське населення: з 1010 жителів села — 1000 українців і 10 євреїв[3]. Після Другої світової війни частину лемків вивезли на Львівщину і Тернопільщину, решту під час операції «Вісла» депортували на Повернені Землі[4].
28 травня 1945 р. польським військом було виселено до СРСР 467 лемків.
25-31 травня 1947 в результаті операції «Вісла» було депортовано на Повернені Землі 471 мешканця села[5], найавторитетніші з них були ув'язнені в концтаборі Явожно (зокрема Іван Мадзик, Іван Пашко, Кузьма Підберезняк, Микола Воробель). Депортованих розсіяли по багатьох селах Тшебницького і Любінського повітів (зокрема Лісець, Буковна, Зимна Вода).
У серпні 1956 р. колишній православний священик Бортного Іван Левяж зорганізував колишніх парафіян в околицях села Зимна Вода Любінського повіту на ремонт православної церкви в Бортному і провів службу Божу, на яку прийшли також колишні парафіяни, які задля уникнення депортації перейшли до римо-католицької церкви. Серед колишніх парафіян на Повернених Землях було оголошено про наступну службу в Бортному 14.11.1956. Ця активність лемків спричинила переляк ксьондза Францішека Беднажа з Маластова і його донос в міліцію. Після розмови з репресивними органами Іван Левяж видав усі йому відомі ініціативи українців і не поїхав на службу 14.11.1956 до Бортного.
В 1956 році деякі депортовані лемки повернулись до рідного села.
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 107 | 29 | 60 | 18 |
| Жінки | 94 | 23 | 44 | 27 |
| Разом | 201 | 52 | 104 | 45 |
В селі живуть лемки і поляки.
В селі народився Стефан Шкурат, який взяв собі шляхетське ім'я за місцем народження «Бортнянський» і котрий був батьком відомого композитора Дмитра Бортнянського.
23 березня 1860 року у Бортному народився майбутній Перемиський греко-католицький єпископ Тома (Полянський).
У 1870—1892 в селі служив священик Володимир Хиляк, відомий лемківський письменник. Тут він написав свої найважливіші твори, зокрема повість «Шибеничний верх» у двох частинах, у якій розповідається про навалу польських конфедератів. Повість надруковано у «Слові» в 1877—1878 роках.
В селі проживала Собин (Нецьо) Меланія (30 серпня 1920, с. Бортне Горлицького пов., теп. РП — 5 лютого 1978, там само) — письменниця-поетеса, громадський діяч[7].
Також у селі народився лемківський письменник Теодор Кузяк.
- Греко-католицька церква Святих Косьми і Даміана 1784 року
- Православна церква Святих Косьми і Даміана 1928 року
- Кладовище жертв холерної епідемії 1873 року
- Військове кладовище № 64 часів Першої світової війни
- Кам'яна комора першої половини XIX століття з різними кам'яними виробами
- Кам'яні хрести виробництва 1918 року
Церква побудована в 1784 році в характерному стилі лемківської дерев'яної архітектури. Рублена церква має три куполи, котрі покриті ґонтом XVIII ст.[8].
Церква діяла до 1946 року, коли більшість жителів села вивезли на Львівщину і Тернопільщину.
Пам'ятник архітектури під охороною з 14 квітня 1997 р., реєстраційний номер А-826[9].
Зараз філія музею шляхетських родів Карваціанів і Гладишів в Горлиці. В храмі демонструються предмети лемківської художньої культури, іконостас XVIII ст., боковий вівтар 1797 року та ікона Пресвятої Богородиці з Ісусом Немовлям XVIII ст.[10]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Історія села Бортне [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 24.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 437.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Діячі науки і культури Лемківщини. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 23 липня 2016.
- ↑ G. i Z. Malinowscy, E. i P. Marciniszyn, Ikony i cerkwie. Tajemnice łemkowskich świątyń, Carta Blanca, Warszawa 2009, ISBN 978-83-61444-15-2
- ↑ Narodowy Instytut Dziedzictwa: Rejestr zabytków nieruchomych — województwo małopolskie (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 травня 2012. Процитовано 1 травня 2012.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 28 серпня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2013-07-25 у Wayback Machine.]
- Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. — Львів, 1936 — с. 13-14 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Apokryf Ruski [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бортне
- Cmentarz nr 64 Bartne [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Cmentarz wojenny nr 64 w Bartnem [Архівовано 21 травня 2007 у Wayback Machine.]
Адміністративний центр: Сенкова | ||
| Села | Бодаки • Бортне • Вапенне • Воловець • Криве • Маластів • Мацина Велика • Менцина-Мала • Незнаєва • Овчари • Радоцина • Ропиця Гурна • Сенкова • Сяри • Чорне |  |
| Поселення | ||
|
Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |