Перейти до вмісту

Агія-Лавра

Координати: 38°00′47″ пн. ш. 22°04′52″ сх. д. / 38.013055555556° пн. ш. 22.081111111111° сх. д. / 38.013055555556; 22.081111111111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Агія-Лавра
Зображення
Країна  Греція
Адміністративна одиниця Kalavryta Municipalityd
Commune of Kalavrytad
Кількість населення 10 осіб, 22 осіб і 34 осіб[1]
Статус спадщини пам'ятка археології Греціїd і будівля, захищена законом Греціїd
Описано за адресою odysseus.culture.gr/h/2/gh251.jsp?obj_id=1486
greeka.com/peloponnese/kalavryta/sightseeing/agia-lavra-monastery
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Агія-Лавра у Вікісховищі

38°00′47″ пн. ш. 22°04′52″ сх. д. / 38.013055555556° пн. ш. 22.081111111111° сх. д. / 38.013055555556; 22.081111111111

Храм монастиря Ая-Лавра

Ая-Лавра (Свята Лавра) — православний монастир у місті Калаврита, Греція, побудований на горі Гелмос на висоті 961 м. Один із найдавніших монастирів Пелопоннесу, крім того, являє собою символ народження сучасної незалежної Греції.

Історія

[ред. | ред. код]
Митрополит Германос благословляє стяг повсталих в монастирі Ая-Лавра, Теодорос Врізакіс

Монастир Ая-Лавра в Калавриті побудований у 961 році, але 1585 року спалений дотла турками. У 1600 році монастир відновлено, а фресковий розпис закінчено у 1645 році майстром Антімосом. Проте монастир знову спалено в 1715 році, а також 1826 року військом Ібрагіма-паші. У 1850 році після відродження незалежної Греції монастир зведено наново. У 1943 році, у період окупації Ая-Лавра спалена німецькими військами.

Всесвітньо відомим монастир став у добу Грецької національно-визвольної війни. Саме тут уперше 25 березня 1821 року пролунало знамените гасло грецьких революціонерів «Елефтерія й танатос» (Свобода або смерть), що ознаменувало початок повстання проти Османської імперії. Того ж дня митрополит Германос Патрський здійснив доксологію та прийняв присягу пелопоннеських повстанців. Того ж дня революційний прапор підняв митрополит Германос під платаном за брамою монастиря[2], а не так, як зображено на полотні Теодороса Врізакіса.

14 грудня 1943 року монастир вдруге спалили німецькі війська 117-ї єгерської дивізії, які напередодні, 13 грудня, розстріляли 1200 мешканців Калаврити та повністю зруйнували саме місто[3].

Сьогодення

[ред. | ред. код]

Нині на території монастиря діє історичний музей, у якому зберігаються убирання митрополита Германоса, документи, книги, ікони, Євангеліє, дароване російською імператрицею Катериною II, шовкові тканини 16 століття зі Смірни та Константинополя, а також сакральні реліквії. Серед останніх святі мощі Святого Олексія, даровані монастирю візантійським імператором Мануїлом Палеологом у 1398 році.

На пагорбі навпроти монастиря встановлено пам'ятник героям Революції 1821 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Greek census 1951
  2. Енциклопедія Британніка: [Архівовано 3 травня 2015 у Wayback Machine.] «The Greek revolt was precipitated on March 25, 1821, when Bishop Germanos of Patras raised the flag of revolution over the Monastery of Agia Lavra in the Peloponnese. The cry „Freedom or Death“ became the motto of the revolution. The Greeks experienced early successes on the battlefield, including the capture of Athens in June 1822, but infighting ensued.»
  3. Andy Varlow, Just Another Man: A Story of the Nazi Massacre of Kalavryta. 1998, ISBN 1883319722

Посилання

[ред. | ред. код]