Перейти до вмісту

Ізе (Хузестан)

Координати: 31°49′53″ пн. ш. 49°52′10″ сх. д. / 31.831388888889° пн. ш. 49.869444444444° сх. д. / 31.831388888889; 49.869444444444
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ізе

Координати 31°49′53″ пн. ш. 49°52′10″ сх. д. / 31.831388888889° пн. ш. 49.869444444444° сх. д. / 31.831388888889; 49.869444444444

Країна  Іран
Адмінодиниця Central Districtd
Висота центру 843 м[1]
Населення 119 399 осіб (2016)[2][3]
GeoNames 130697
Офіційний сайт izeh.net
Ізе. Карта розташування: Іран
Ізе
Ізе
Ізе (Іран)
Мапа

Ізе[4] (перс. ايذه) — місто на південному заході Ірану, в остані Хузестан. Адміністративний центр шагрестану Ізе.

Географія і клімат

[ред. | ред. код]

Місто знаходиться на північному сході Хузестана, у гірській місцевості західного Загросу, на висоті 824 м над рівнем моря[5]. Ізе розташоване на відстані близько 120 км на північний схід від Ахваза, адміністративного центру остану і на відстані 190 км на північний захід від Ісфагана. У весняно-літній період переважає помірний м'який тип клімату; однак, зими в Ізе одні з найхолодніших в усьому Хузестані. Ізе є значущим регіональним сільськогосподарським центром. Головний продукт — рис. Досить розвинена також гірнича справа.

Барельєф із зображенням релігійних сцен

Населення

[ред. | ред. код]

На 2006 рік населення становило 103 695 осіб[6]; у національному складі переважають бахтіари.

Таблиця демографії
19861991199620062010
46 04264 07281 288103 695114 509[7]

Історія

[ред. | ред. код]

Місто виникло як центр невеликого гірського царства Айяпір (Ayapir), територію якого, було правителі Еламу включили до складу своєї імперії[8][9]. Від еламської епохи дійшли до наших днів низка скельних барельєфів, переважно релігійного змісту. Є також барельєфи, що зображують сцени з життя царського двору. 2008 року, з ініціативи уряду Ірану, барельєфи були запропоновані для внесення до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО[10]. Пізніше місто було відоме як Ізадж (Izaj), а також як Маламир (Mālamir). Свою сучасну назву Ізе отримало 1935 року.

Еламський клинопис на барельєфі в Куль-е Фарасі

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GeoNames — 2005.
  2. https://www.amar.org.ir/english
  3. جمعیت به تفکیک تقسیمات کشوری
  4. Иран. Справочная карта (масштаб 1:2 500 000). ГУГК, 1986.
  5. Физико-географические данные. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
  6. World Gazetteer.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)[недоступне посилання]
  7. припущення
  8. Энциклопедия Ираника. Архів оригіналу за 1 грудня 2010. Процитовано 21 лютого 2020. [Архівовано 2010-12-01 у Wayback Machine.]
  9. Ayapir. Архів оригіналу за 1 липня 2012. [Архівовано 2012-07-01 у Wayback Machine.]
  10. Природно-исторические ландшафты Изе. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.