Шабо: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування |
|||
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
}} |
}} |
||
{{Otheruses|Шабо (значення){{!}}Шабо}} |
{{Otheruses|Шабо (значення){{!}}Шабо}} |
||
'''Шабó''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Білгород-Дністровський район|Білгород-Дністровському районі]] [[Одеська область|Одеської області]], адміністративний центр [[Шабівська сільська громада|Шабівської сільської громади]]. Розташоване на березі [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]], на відстані 10 км від [[Чорне море|Чорного моря]]. Через село проходить об' |
'''Шабó''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Білгород-Дністровський район|Білгород-Дністровському районі]] [[Одеська область|Одеської області]], адміністративний центр [[Шабівська сільська громада|Шабівської сільської громади]]. Розташоване на березі [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]], на відстані 10 км від [[Чорне море|Чорного моря]]. Через село проходить об'їзна гілка {{Автошлях E|87}} — траса {{Автошлях Н|33}} [[Монаші]] — [[Одеса]]. |
||
== Назва == |
== Назва == |
||
Місце, куди прибули швейцарські переселенці спрадавна називалося — «Аша-Абага» (тур. Acha-abag), що турецькою означає «Нижні сади» («садами» в той час називали виноградники, а «нижніми» їх іменували тому, що вони розташовувалися нижче [[Білгород-Дністровський|Аккермана]]). Франкомовні швейцарці спочатку намагалися зберегти історичну турецьку назву, але через труднощі вимови поступово переробили його в «Шаба» (Schabag, «g» наприкінці слова у французькій не вимовляється), а потім остаточно перейменували в «Шабо» на французький |
Місце, куди прибули швейцарські переселенці, спрадавна називалося — «Аша-Абага» (тур. Acha-abag), що турецькою означає «Нижні сади» («садами» в той час називали виноградники, а «нижніми» їх іменували тому, що вони розташовувалися нижче [[Білгород-Дністровський|Аккермана]]). Франкомовні швейцарці спочатку намагалися зберегти історичну турецьку назву, але через труднощі вимови поступово переробили його в «Шаба» (Schabag, «g» наприкінці слова у французькій не вимовляється), а потім остаточно перейменували в «Шабо» на французький манір. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Перше татарське поселення на місці сучасного Шабо з'явилося близько 500 років тому. Найбільш раннє свідчення про існування Шабо зафіксовано у формі «Аша-Абага» в картографічному джерелі [[1788]] року. Ця дата вважається датою заснування Шабо<ref>{{Cite web|url=https://odessa-future.com.ua/uk/najczikavishi-ekskursiyi-v-odeskij-oblasti|title=Найкрасивіші екскурсіі в Одеській області|website=https://odessa-future.com.ua/|language=Ukrainian|accessdate=29.04.2021|archive-date=1 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210501054816/https://odessa-future.com.ua/uk/najczikavishi-ekskursiyi-v-odeskij-oblasti}}</ref>. |
Перше татарське поселення на місці сучасного Шабо з'явилося близько 500 років тому. Найбільш раннє свідчення про існування Шабо зафіксовано у формі «Аша-Абага» в картографічному джерелі [[1788]] року. Ця дата вважається датою заснування Шабо<ref>{{Cite web|url=https://odessa-future.com.ua/uk/najczikavishi-ekskursiyi-v-odeskij-oblasti|title=Найкрасивіші екскурсіі в Одеській області|website=https://odessa-future.com.ua/|language=Ukrainian|accessdate=29.04.2021|archive-date=1 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210501054816/https://odessa-future.com.ua/uk/najczikavishi-ekskursiyi-v-odeskij-oblasti}}</ref>. |
||
[[10 листопада]] [[1822]] року з дозволу імператора [[Олександр I|Олександра I]] було створено поселення переселенців |
[[10 листопада]] [[1822]] року з дозволу імператора [[Олександр I|Олександра I]] було створено поселення переселенців зі швейцарського [[Во (кантон)|кантону Во]]. Натхненник переселення швейцарців і засновник колонії — [[Тардан, Луї-Венсан| Луї-Венсан (Іван Карлович) Тардан]], який зазначав: «Якщо хочете побачити рай на землі, кращого місця не знайдете». |
||
Станом на [[1886]] рік у швейцарській колонії, центрі [[Шабська волость|Шабської волості]] [[Аккерманський повіт|Аккерманського повіту]] [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]], мешкало 494 особи, налічувалось 83 дворових господарства, існувала лютеранська церква, школа, крамниця<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>. За 7 верст — молитовний будинок. |
Станом на [[1886]] рік у швейцарській колонії, центрі [[Шабська волость|Шабської волості]] [[Аккерманський повіт|Аккерманського повіту]] [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]], мешкало 494 особи, налічувалось 83 дворових господарства, існувала лютеранська церква, школа, крамниця<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>. За 7 верст — молитовний будинок. |
||
Село є колишнім районним центром [[Білгород-Дністровський район|Лиманського району]] [[Ізмаїльська область|Аккерманської області]]. |
Село є колишнім районним центром [[Білгород-Дністровський район (1940—2020)|Лиманського району]] [[Ізмаїльська область|Аккерманської області]]. |
||
У ніч на 27 січня 2015 року в Шабо було |
У ніч на 27 січня 2015 року в Шабо було[[Ленінопад| завалено пам'ятник]] російському політичному діячеві та організатору [[Червоний терор|червоного терору]] В. Леніну<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2015/01/27/v_odeskiy_oblasti_tryvaye_quotleninopadquot |title=В Одеській області триває «ленінопад» |accessdate=27 січня 2015 |archive-date=25 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150225095026/http://espreso.tv/news/2015/01/27/v_odeskiy_oblasti_tryvaye_quotleninopadquot }}</ref>. |
||
== Населення == |
== Населення == |
||
Згідно з [[Перепис населення УРСР (1989)|переписом 1989 року]] населення села становило {{formatnum:8449}} {{МНОЖИНА:8449|особа|особи|осіб}}, з яких {{formatnum:3833}} {{МНОЖИНА:3833|чоловік|чоловіки|чоловіків}} та {{formatnum:4616}} {{МНОЖИНА:4616|жінка|жінки|жінок}}.<ref name="населення 1989"/> |
Згідно з [[Перепис населення УРСР (1989)|переписом 1989 року]], населення села становило {{formatnum:8449}} {{МНОЖИНА:8449|особа|особи|осіб}}, з яких {{formatnum:3833}} {{МНОЖИНА:3833|чоловік|чоловіки|чоловіків}} та {{formatnum:4616}} {{МНОЖИНА:4616|жінка|жінки|жінок}}.<ref name="населення 1989"/> |
||
За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення 2001]] року в селі {{МНОЖИНА:7152|мешкала|мешкали|мешкало}} {{formatnum:7152}} {{МНОЖИНА:7152|особа|особи|осіб}}.<ref name="населення 2001"/> |
За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення 2001]] року, в селі {{МНОЖИНА:7152|мешкала|мешкали|мешкало}} {{formatnum:7152}} {{МНОЖИНА:7152|особа|особи|осіб}}.<ref name="населення 2001"/> |
||
=== Мова === |
=== Мова === |
||
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:<ref name="населення 2001 мова"/> |
Розподіл населення за рідною мовою, за даними перепису 2001 року:<ref name="населення 2001 мова"/> |
||
{| class="standard" |
{| class="standard" |
||
|- |
|- |
||
Рядок 89: | Рядок 89: | ||
== Виноробство == |
== Виноробство == |
||
[[Файл:Центр культуры вина Шабо.jpg|left|thumb|Вхід на територію |
[[Файл:Центр культуры вина Шабо.jpg|left|thumb|Вхід на територію виноробноого заводу Шабо]] |
||
[[Файл:Shabo dionis fountain.jpeg|thumb|left|Фонтан Діоніса на території заводу]] |
[[Файл:Shabo dionis fountain.jpeg|thumb|left|Фонтан Діоніса на території заводу]] |
||
Село відоме своєю виноробною продукцією, на його території розташоване ТОВ «Промислово-торговельна компанія Шабо». |
Село відоме своєю виноробною продукцією, на його території розташоване ТОВ «Промислово-торговельна компанія Шабо». |
||
Перші виноградні сади |
Перші виноградні сади в цьому регіоні були висаджені ще греками й генуезцями в VI столітті. Пізніше унікальні сорти винограду сюди завезли турки, які заснували поселення Аша-Абаг. І вже «офіційні» основоположники культурного виноробства в цьому регіоні — франкомовні швейцарські переселенці — називали це місце Шабаг, яке з часом місцеве населення перейменувало на легше — Шабо. |
||
Шабо — одне з небагатьох місць |
Шабо — одне з небагатьох місць у Європі, де лоза не постраждала від «виноградної чуми» — [[філоксера|філоксери]]. Примітно, що під час антиалкогольної кампанії [[1985]] року в Шабо практично не вирубувалися виноградники. І в наші дні шабські вина славляться своєю якістю. |
||
Лише у виноградниках Шабо вирощується сорт [[Тельті курук]] – єдиний автохтонний сорт винограду в Україні, який не змінив своїх органолептичних властивостей протягом сотень років.<ref>[https://www.unisg.it/assets/ADG_UCRAINA_WEB_2.pdf Ковчег смаку. Україна]</ref> |
Лише у виноградниках Шабо вирощується сорт [[Тельті Курук|Тельті курук]] – єдиний автохтонний сорт винограду в Україні, який не змінив своїх органолептичних властивостей протягом сотень років.<ref>[https://www.unisg.it/assets/ADG_UCRAINA_WEB_2.pdf Ковчег смаку. Україна]</ref> |
||
[[Файл:Виноградники Шабо. Мерло.jpg|міні|236x236пкс|Виноградники]] |
[[Файл:Виноградники Шабо. Мерло.jpg|міні|236x236пкс|Виноградники]] |
||
У [[2009]] році в селі відкрили [[Центр культури вина Шабо]]. |
|||
== Пам'ятки == |
== Пам'ятки == |
||
Рядок 108: | Рядок 108: | ||
== Відомі люди == |
== Відомі люди == |
||
У [[1889]] і [[1891]] роках у Шабо перебувала [[Леся Українка]]. Влітку 1891-го, лікуючись у Криму в Євпаторії, під час спалаху епідемії тифу вона захворіла й змушена була виїхати в серпні 1891 року в Шабо. Родина швейцарських переселенців-колоністів Тардан гостинно приймала Лесю Україніку близько двох місяців, аж до її повного одужання. У Шабо Лесю Українку відвідали [[Лисенко Микола Віталійович|М. В. Лисенко]] та сім'я [[Комаров Михайло Федорович|Комарових]]. Під час перебування в Шабо Леся багато читала і вела інтенсивне листування. Зокрема, писала листи до письменника і видавця [[Павлик Михайло Іванович|М. І. Павлика]], до свого дядька — відомого вченого й суспільного діяча [[Драгоманов Михайло Петрович|М. П. Драгоманова]], до матері — [[Олена Пчілка|Олени Пчілки]] та батька — [[Косач Петро Антонович|П. А. Косача]]<ref name="sv">{{Cite web |url=http://www.odesa.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/003625/ |title=Подорож до Акермана |accessdate=6 липня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150418164133/http://www.odesa.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/003625/ |archivedate=18 квітня 2015 |deadurl=yes }}</ref>. |
|||
У Шабо похований український патріот [[Іванов Ігор Володимирович|Ігор Іванов]], командир-десятник одеського відділення «[[Правий сектор|Правого сектора]]», який загинув у зіткненні з проросійськими бойовиками під час [[протистояння в Одесі 2 травня 2014]] року<ref>{{Cite web |url=http://cerkvainfo.od.ua/news/zagiblogo_igorja_ivanova_nagorodili_cerkovnoju_medallju_za_zhertovnist_i_ljubov_do_ukrajini/2015-08-29-574 |title=Загиблого Ігоря Іванова нагородили церковною медаллю «За жертовність і любов до України» |accessdate=2015-09-01 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304124048/http://cerkvainfo.od.ua/news/zagiblogo_igorja_ivanova_nagorodili_cerkovnoju_medallju_za_zhertovnist_i_ljubov_do_ukrajini/2015-08-29-574 |archivedate=2016-03-04 |deadurl=yes }}</ref>. |
|||
=== Народились === |
=== Народились === |
||
* [[Альошина-Костюкова Вікторія Дмитрівна]] — артистка [[оперета|оперети]] (ліричне [[сопрано]]) |
* [[Альошина-Костюкова Вікторія Дмитрівна]] — артистка [[оперета|оперети]] (ліричне [[сопрано]]), [[Народний артист України|Народна артистка України]]. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Поточна версія на 20:05, 5 березня 2024
село Шабо | |||
---|---|---|---|
| |||
Свято-Миколаївська церква | |||
Країна | Україна | ||
Область | Одеська область | ||
Район | Білгород-Дністровський район | ||
Громада | Шабівська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA51040310010035609 | ||
Облікова картка | Шабо | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1788 як Аша-Абаг | ||
Населення | 7108 | ||
Площа | 4,61 км² | ||
Густота населення | 1541,87 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 67770 | ||
Телефонний код | +380 04849 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 46°07′37″ пн. ш. 30°23′06″ сх. д. / 46.12694° пн. ш. 30.38500° сх. д.Координати: 46°07′37″ пн. ш. 30°23′06″ сх. д. / 46.12694° пн. ш. 30.38500° сх. д. | ||
Водойми | Дністровський лиман | ||
Відстань до районного центру |
8 км | ||
Найближча залізнична станція | Шáбо | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, буд. 63 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Шабó — село в Україні, в Білгород-Дністровському районі Одеської області, адміністративний центр Шабівської сільської громади. Розташоване на березі Дністровського лиману, на відстані 10 км від Чорного моря. Через село проходить об'їзна гілка E87 — траса Н33 Монаші — Одеса.
Місце, куди прибули швейцарські переселенці, спрадавна називалося — «Аша-Абага» (тур. Acha-abag), що турецькою означає «Нижні сади» («садами» в той час називали виноградники, а «нижніми» їх іменували тому, що вони розташовувалися нижче Аккермана). Франкомовні швейцарці спочатку намагалися зберегти історичну турецьку назву, але через труднощі вимови поступово переробили його в «Шаба» (Schabag, «g» наприкінці слова у французькій не вимовляється), а потім остаточно перейменували в «Шабо» на французький манір.
Перше татарське поселення на місці сучасного Шабо з'явилося близько 500 років тому. Найбільш раннє свідчення про існування Шабо зафіксовано у формі «Аша-Абага» в картографічному джерелі 1788 року. Ця дата вважається датою заснування Шабо[1].
10 листопада 1822 року з дозволу імператора Олександра I було створено поселення переселенців зі швейцарського кантону Во. Натхненник переселення швейцарців і засновник колонії — Луї-Венсан (Іван Карлович) Тардан, який зазначав: «Якщо хочете побачити рай на землі, кращого місця не знайдете».
Станом на 1886 рік у швейцарській колонії, центрі Шабської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 494 особи, налічувалось 83 дворових господарства, існувала лютеранська церква, школа, крамниця[2]. За 7 верст — молитовний будинок.
Село є колишнім районним центром Лиманського району Аккерманської області.
У ніч на 27 січня 2015 року в Шабо було завалено пам'ятник російському політичному діячеві та організатору червоного терору В. Леніну[3].
Згідно з переписом 1989 року, населення села становило 8449 осіб, з яких 3833 чоловіки та 4616 жінок.[4]
За переписом населення 2001 року, в селі мешкали 7152 особи.[5]
Розподіл населення за рідною мовою, за даними перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 64,04 % |
російська | 33,98 % |
молдовська | 0,72 % |
болгарська | 0,69 % |
білоруська | 0,13 % |
вірменська | 0,13 % |
гагаузька | 0,08 % |
Село відоме своєю виноробною продукцією, на його території розташоване ТОВ «Промислово-торговельна компанія Шабо».
Перші виноградні сади в цьому регіоні були висаджені ще греками й генуезцями в VI столітті. Пізніше унікальні сорти винограду сюди завезли турки, які заснували поселення Аша-Абаг. І вже «офіційні» основоположники культурного виноробства в цьому регіоні — франкомовні швейцарські переселенці — називали це місце Шабаг, яке з часом місцеве населення перейменувало на легше — Шабо.
Шабо — одне з небагатьох місць у Європі, де лоза не постраждала від «виноградної чуми» — філоксери. Примітно, що під час антиалкогольної кампанії 1985 року в Шабо практично не вирубувалися виноградники. І в наші дні шабські вина славляться своєю якістю.
Лише у виноградниках Шабо вирощується сорт Тельті курук – єдиний автохтонний сорт винограду в Україні, який не змінив своїх органолептичних властивостей протягом сотень років.[7]
У 2009 році в селі відкрили Центр культури вина Шабо.
У 1889 і 1891 роках у Шабо перебувала Леся Українка. Влітку 1891-го, лікуючись у Криму в Євпаторії, під час спалаху епідемії тифу вона захворіла й змушена була виїхати в серпні 1891 року в Шабо. Родина швейцарських переселенців-колоністів Тардан гостинно приймала Лесю Україніку близько двох місяців, аж до її повного одужання. У Шабо Лесю Українку відвідали М. В. Лисенко та сім'я Комарових. Під час перебування в Шабо Леся багато читала і вела інтенсивне листування. Зокрема, писала листи до письменника і видавця М. І. Павлика, до свого дядька — відомого вченого й суспільного діяча М. П. Драгоманова, до матері — Олени Пчілки та батька — П. А. Косача[8].
У Шабо похований український патріот Ігор Іванов, командир-десятник одеського відділення «Правого сектора», який загинув у зіткненні з проросійськими бойовиками під час протистояння в Одесі 2 травня 2014 року[9].
- Альошина-Костюкова Вікторія Дмитрівна — артистка оперети (ліричне сопрано), Народна артистка України.
- ↑ Найкрасивіші екскурсіі в Одеській області. https://odessa-future.com.ua/ (Ukrainian) . Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 29.04.2021.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ В Одеській області триває «ленінопад». Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 27 січня 2015.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Ковчег смаку. Україна
- ↑ Подорож до Акермана. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 6 липня 2012.
- ↑ Загиблого Ігоря Іванова нагородили церковною медаллю «За жертовність і любов до України». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2015.
- Шабо // В кн. Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область.-Київ,1969.-с. 310—319(Бойко Д. П. і Галяс Василь Терентійович)
- История Городов и Сел. Том Одесская область, стр. 277—288 (рос.)
- Шабо — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)