Шабо: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 39 проміжних версій 19 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
| назва = Шабо
| назва = Шабо
| зображення = Свято - Николаевская церковь, 1876 г.jpg
| зображення = Свято - Николаевская церковь, 1876 г.jpg
| зображення_розмір = 250 px
| зображення_розмір = 250 px
| зображення_підпис = [[Свято-Миколаївська церква (Шабо)|Свято-Миколаївська церква]]
| зображення_підпис = [[Свято-Миколаївська церква (Шабо)|Свято-Миколаївська церква]]
| область = [[Одеська область]]
| область = [[Одеська область]]
| район = {{Од-БД}}
| район = {{Од-БлД}}
| громада = [[Шабівська сільська громада]]
| громада = [[Шабівська сільська громада]]
| код КОАТУУ = 5120887701
| код КОАТУУ = 5120887701
Рядок 11: Рядок 11:
| mapx =
| mapx =
| mapy =
| mapy =
| засновано = [[1788]]
| засновано = [[1788]] як Аша-Абаг
| населення = 7108
| населення = 7108
| територія =
| територія =
Рядок 26: Рядок 26:
| ref-висота =
| ref-висота =
| водойма = [[Дністровський лиман]]
| водойма = [[Дністровський лиман]]
| адреса = 67770, [[Одеська область]], [[Білгород-Дністровський район]], с. Шабо, вул. Центральна, буд. 63; тел.: 04849-40575
| адреса = 67770, [[Одеська область]], [[Білгород-Дністровський район]], с. Шабо, вул. Центральна, буд. 63 | облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=08.07.2011&rf7571=23861 Шабо]
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=08.07.2011&rf7571=23861 Шабо]
| прапор =
| прапор =
| герб =
| герб = IC shabo - final 111.png
| відстань о =
| відстань о =
| ref-відстань о =
| ref-відстань о =
Рядок 36: Рядок 35:
| станція =[[Шабо (станція)|Шáбо]]
| станція =[[Шабо (станція)|Шáбо]]
| відстань ст =
| відстань ст =
}}
}}
{{Otheruses|Шабо (значення){{!}}Шабо}}
{{Otheruses|Шабо (значення){{!}}Шабо}}
'''Шáбо''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Білгород-Дністровський район|Білгород-Дністровському районі]] [[Одеська область|Одеської області]], адміністративний центр [[Шабівська сільська громада|Шабівської сільської громади]]. Розташоване на березі [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]], на відстані 10 км від [[Чорне море|Чорного моря]]. Через село проходить об'їздна гілка {{Автошлях E|87}} — траса {{Автошлях Н|33}} [[Монаші]] — [[Одеса]].
'''Шабó''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Білгород-Дністровський район|Білгород-Дністровському районі]] [[Одеська область|Одеської області]], адміністративний центр [[Шабівська сільська громада|Шабівської сільської громади]]. Розташоване на березі [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]], на відстані 10 км від [[Чорне море|Чорного моря]]. Через село проходить об'їзна гілка {{Автошлях E|87}} — траса {{Автошлях Н|33}} [[Монаші]] — [[Одеса]].


== Назва ==
== Назва ==
Місце, куди прибули швейцарські переселенці спрадавна називалося — «Аша-Абага» (тур. Acha-abag), що турецькою означає «Нижні сади» («садами» в той час називали виноградники, а «нижніми» їх іменували тому, що вони розташовувалися нижче [[Білгород-Дністровський|Аккермана]]). Франкомовні швейцарці спочатку намагалися зберегти історичну турецьку назву, але через труднощі вимови поступово переробили його в «Шаба» (Schabag, «g» наприкінці слова у французькій не вимовляється), а потім остаточно перейменували в «Шабо» на французький манер.
Місце, куди прибули швейцарські переселенці, спрадавна називалося — «Аша-Абага» (тур. Acha-abag), що турецькою означає «Нижні сади» («садами» в той час називали виноградники, а «нижніми» їх іменували тому, що вони розташовувалися нижче [[Білгород-Дністровський|Аккермана]]). Франкомовні швейцарці спочатку намагалися зберегти історичну турецьку назву, але через труднощі вимови поступово переробили його в «Шаба» (Schabag, «g» наприкінці слова у французькій не вимовляється), а потім остаточно перейменували в «Шабо» на французький манір.


== Історія ==
== Історичні відомості ==
Перше татарське поселення на місці сучасного Шабо з'явилося близько 500 років тому. Найбільш раннє свідчення про існування Шабо зафіксовано у формі «аша-абага» в картографічному джерелі [[1788]] року. Ця дата вважається датою заснування Шабо.
Перше татарське поселення на місці сучасного Шабо з'явилося близько 500 років тому. Найбільш раннє свідчення про існування Шабо зафіксовано у формі «Аша-Абага» в картографічному джерелі [[1788]] року. Ця дата вважається датою заснування Шабо<ref>{{Cite web|url=https://odessa-future.com.ua/uk/najczikavishi-ekskursiyi-v-odeskij-oblasti|title=Найкрасивіші екскурсіі в Одеській області|website=https://odessa-future.com.ua/|language=Ukrainian|accessdate=29.04.2021|archive-date=1 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210501054816/https://odessa-future.com.ua/uk/najczikavishi-ekskursiyi-v-odeskij-oblasti}}</ref>.


[[10 листопада]] [[1822]] року з дозволу імператора [[Олександр I (російський імператор)|Олександра I]] було створено поселення переселенців з швейцарського [[Во (кантон)|кантону Во]]. Натхненник переселення швейцарців і засновник колонії&nbsp;— [[Тардан, Луї-Венсан| Луї-Венсан (Іван Карлович) Тардан]], який зазначав, що «Якщо хочете побачити рай на землі, кращого місця не знайдете».
[[10 листопада]] [[1822]] року з дозволу імператора [[Олександр I|Олександра I]] було створено поселення переселенців зі швейцарського [[Во (кантон)|кантону Во]]. Натхненник переселення швейцарців і засновник колонії&nbsp;— [[Тардан, Луї-Венсан| Луї-Венсан (Іван Карлович) Тардан]], який зазначав: «Якщо хочете побачити рай на землі, кращого місця не знайдете».


Станом на [[1886]] рік у швейцарській колонії, центрі [[Шабська волость|Шабської волості]] [[Аккерманський повіт|Аккерманського повіту]] [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]], мешкало 494 особи, налічувалось 83 дворових господарства, існувала лютеранська церква, школа, крамниця<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>. За 7 верст&nbsp;— молитовний будинок.
Станом на [[1886]] рік у швейцарській колонії, центрі [[Шабська волость|Шабської волості]] [[Аккерманський повіт|Аккерманського повіту]] [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]], мешкало 494 особи, налічувалось 83 дворових господарства, існувала лютеранська церква, школа, крамниця<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>. За 7 верст&nbsp;— молитовний будинок.


Село є колишнім районним центром [[Лиманський район (Ізмаїльська область)|Лиманського району]] [[Аккерманська область|Аккерманської області]].
Село є колишнім районним центром [[Білгород-Дністровський район (1940—2020)|Лиманського району]] [[Ізмаїльська область|Аккерманської області]].


У ніч на 27 січня 2015 року в Шабо було [[Ленінопад| завалено пам'ятник]] Леніну<ref>[http://espreso.tv/news/2015/01/27/v_odeskiy_oblasti_tryvaye_quotleninopadquot В Одеській області триває «ленінопад»]</ref>.
У ніч на 27 січня 2015 року в Шабо було[[Ленінопад| завалено пам'ятник]] російському політичному діячеві та організатору [[Червоний терор|червоного терору]] В. Леніну<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2015/01/27/v_odeskiy_oblasti_tryvaye_quotleninopadquot |title=В Одеській області триває «ленінопад» |accessdate=27 січня 2015 |archive-date=25 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150225095026/http://espreso.tv/news/2015/01/27/v_odeskiy_oblasti_tryvaye_quotleninopadquot }}</ref>.

== Населення ==
Згідно з [[Перепис населення УРСР (1989)|переписом 1989 року]], населення села становило {{formatnum:8449}} {{МНОЖИНА:8449|особа|особи|осіб}}, з яких {{formatnum:3833}} {{МНОЖИНА:3833|чоловік|чоловіки|чоловіків}} та {{formatnum:4616}} {{МНОЖИНА:4616|жінка|жінки|жінок}}.<ref name="населення 1989"/>

За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення 2001]] року, в селі {{МНОЖИНА:7152|мешкала|мешкали|мешкало}} {{formatnum:7152}} {{МНОЖИНА:7152|особа|особи|осіб}}.<ref name="населення 2001"/>

=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою, за даними перепису 2001 року:<ref name="населення 2001 мова"/>
{| class="standard"
|-
! Мова
! Відсоток
|-
|-
| [[українська мова|українська]]
| align="right"| 64,04&nbsp;%
|-
| [[російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 33,98&nbsp;%
|-
| [[молдовська мова в Україні|молдовська]]
| align="right"| 0,72&nbsp;%
|-
| [[болгарська мова в Україні|болгарська]]
| align="right"| 0,69&nbsp;%
|-
| [[білоруська мова в Україні|білоруська]]
| align="right"| 0,13&nbsp;%
|-
| [[вірменська мова|вірменська]]
| align="right"| 0,13&nbsp;%
|-
| [[гагаузька мова|гагаузька]]
| align="right"| 0,08&nbsp;%
|}


== Виноробство ==
== Виноробство ==
[[Файл:Shabo factory entrance.jpg|left|thumb|Вхід на територію виноробського заводу Шабо]]
[[Файл:Центр культуры вина Шабо.jpg|left|thumb|Вхід на територію виноробноого заводу Шабо]]
[[Файл:Shabo dionis fountain.jpeg|thumb|left|Фонтан Діоніса на території заводу]]
[[Файл:Shabo dionis fountain.jpeg|thumb|left|Фонтан Діоніса на території заводу]]
Село відоме своєю виноробною продукцією, на його території розташоване ТОВ «Промислово-торговельна компанія Шабо».
Село відоме своєю виноробною продукцією, на його території розташоване ТОВ «Промислово-торговельна компанія Шабо».


Перші виноградні сади у цьому регіоні були висаджені ще греками і генуезцями у VI столітті. Пізніше унікальні сорти винограду сюди завезли турки, які заснували поселення Аша-абаг. І вже «офіційні» основоположники культурного виноробства у цьому регіоні&nbsp;— франкомовні швейцарські переселенці&nbsp;— називали це місце Шабаг, яке з часом місцеве населення перейменувало на легше,&nbsp;— Шабо.
Перші виноградні сади в цьому регіоні були висаджені ще греками й генуезцями в VI столітті. Пізніше унікальні сорти винограду сюди завезли турки, які заснували поселення Аша-Абаг. І вже «офіційні» основоположники культурного виноробства в цьому регіоні&nbsp;— франкомовні швейцарські переселенці&nbsp;— називали це місце Шабаг, яке з часом місцеве населення перейменувало на легше&nbsp;— Шабо.

Шабо&nbsp;— одне з небагатьох місць у Європі, де лоза не постраждала від «виноградної чуми»&nbsp;— [[філоксера|філоксери]]. Примітно, що під час антиалкогольної кампанії [[1985]] року в Шабо практично не вирубувалися виноградники. І в наші дні шабські вина славляться своєю якістю.


Лише у виноградниках Шабо вирощується сорт [[Тельті Курук|Тельті курук]] – єдиний автохтонний сорт винограду в Україні, який не змінив своїх органолептичних властивостей протягом сотень років.<ref>[https://www.unisg.it/assets/ADG_UCRAINA_WEB_2.pdf Ковчег смаку. Україна]</ref>
Шабо&nbsp;— одне з небагатьох місць в Європі, де лоза не постраждала від «виноградної чуми»&nbsp;— [[філоксера|філоксери]]. Примітно, що під час антиалкогольної кампанії [[1985]] року в Шабо практично не вирубувалися виноградники. І в наші дні шабські вина славляться своєю якістю.


[[Файл:Виноградники Шабо. Мерло.jpg|міні|236x236пкс|Виноградники]]
В [[2009]] в селі відкритий [[Центр культури вина Шабо]].
У [[2009]] році в селі відкрили [[Центр культури вина Шабо]].


== Пам'ятки ==
== Пам'ятки ==
* [[Свято-Миколаївська церква (Шабо)|Свято-Миколаївська церква]]
* [[Свято-Миколаївська церква (Шабо)|Свято-Миколаївська церква]]
* [[Центр культури вина Шабо]]
* [[Центр культури вина Шабо]]
* [[Садиба Ансельм]]
* [[Садиба Ансельма]]


== Персоналії ==
== Відомі люди ==
В [[1889]] і в [[1891]] в Шабо перебувала [[Леся Українка]]. Влітку 1891 лікуючись у Криму в Євпаторії, під час спалаху епідемії тифу вона захворіла і змушена була виїхати в серпні 1891 року у Шабо. Родина швейцарських переселенців-колоністів Тардан гостинно приймала Лесю Україніку близько двох місяців, аж до її повного видужання. У Шабо Лесю Українку відвідали [[Лисенко Микола Віталійович|М.&nbsp;В.&nbsp;Лисенко]] та сім'я [[Комаров Михайло Федорович|Комарових]]. Під час перебування в Шабо Леся багато читала і вела інтенсивне листування. Зокрема писала листи до письменника і видавця [[Павлик Михайло Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Павлика]], до свого дядька&nbsp;— відомого вченого і суспільного діяча [[Драгоманов Михайло Петрович|М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова]], до матері&nbsp;— [[Олена Пчілка|Олени Пчілки]] та батька&nbsp;— [[Косач Петро Антонович|П.&nbsp;А.&nbsp;Косача]]<ref name="sv">[http://www.odesa.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/003625/ Подорож до Акермана]</ref>.
У [[1889]] і [[1891]] роках у Шабо перебувала [[Леся Українка]]. Влітку 1891-го, лікуючись у Криму в Євпаторії, під час спалаху епідемії тифу вона захворіла й змушена була виїхати в серпні 1891 року в Шабо. Родина швейцарських переселенців-колоністів Тардан гостинно приймала Лесю Україніку близько двох місяців, аж до її повного одужання. У Шабо Лесю Українку відвідали [[Лисенко Микола Віталійович|М.&nbsp;В.&nbsp;Лисенко]] та сім'я [[Комаров Михайло Федорович|Комарових]]. Під час перебування в Шабо Леся багато читала і вела інтенсивне листування. Зокрема, писала листи до письменника і видавця [[Павлик Михайло Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Павлика]], до свого дядька&nbsp;— відомого вченого й суспільного діяча [[Драгоманов Михайло Петрович|М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова]], до матері&nbsp;— [[Олена Пчілка|Олени Пчілки]] та батька&nbsp;— [[Косач Петро Антонович|П.&nbsp;А.&nbsp;Косача]]<ref name="sv">{{Cite web |url=http://www.odesa.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/003625/ |title=Подорож до Акермана |accessdate=6 липня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150418164133/http://www.odesa.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/003625/ |archivedate=18 квітня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.


В Шабо похований український патріот [[Іванов Ігор Володимирович|Ігор Іванов]], командир-десятник одеського відділення «[[Правий сектор|Правого сектора]]», який загинув у зіткненні з проросійськими бойовиками під час [[протистояння в Одесі 2 травня 2014]] року<ref>[http://cerkvainfo.od.ua/news/zagiblogo_igorja_ivanova_nagorodili_cerkovnoju_medallju_za_zhertovnist_i_ljubov_do_ukrajini/2015-08-29-574 Загиблого Ігоря Іванова нагородили церковною медаллю «За жертовність і любов до України»]</ref>.
У Шабо похований український патріот [[Іванов Ігор Володимирович|Ігор Іванов]], командир-десятник одеського відділення «[[Правий сектор|Правого сектора]]», який загинув у зіткненні з проросійськими бойовиками під час [[протистояння в Одесі 2 травня 2014]] року<ref>{{Cite web |url=http://cerkvainfo.od.ua/news/zagiblogo_igorja_ivanova_nagorodili_cerkovnoju_medallju_za_zhertovnist_i_ljubov_do_ukrajini/2015-08-29-574 |title=Загиблого Ігоря Іванова нагородили церковною медаллю «За жертовність і любов до України» |accessdate=2015-09-01 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304124048/http://cerkvainfo.od.ua/news/zagiblogo_igorja_ivanova_nagorodili_cerkovnoju_medallju_za_zhertovnist_i_ljubov_do_ukrajini/2015-08-29-574 |archivedate=2016-03-04 |deadurl=yes }}</ref>.


=== Народились ===
=== Народились ===
* [[Альошина-Костюкова Вікторія Дмитрівна]]&nbsp;— артистка [[оперета|оперети]] (ліричне [[сопрано]]). [[Народна артистка України]].
* [[Альошина-Костюкова Вікторія Дмитрівна]]&nbsp;— артистка [[оперета|оперети]] (ліричне [[сопрано]]), [[Народний артист України|Народна артистка України]].


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|refs=
<ref name="населення 1989">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=26 вересня 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>
<ref name="населення 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=26 вересня 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>
<ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=26 вересня 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>
}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* Шабо // В кн. Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область.-Київ,1969.-с. 310—319(Бойко Д. П. і [[Галяс Василь Терентійович]])
* Шабо // В кн. Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область.-Київ,1969.-с. 310—319(Бойко Д. П. і [[Галяс Василь Терентійович]])
* [http://www.igsu.org.ua/Odesskaja.obl/Belgorod-Dnestrovskij_rajon/SZabo.html История Городов и Сел. Том Одесская область, стр. 277—288] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20110602153105/http://www.igsu.org.ua/Odesskaja.obl/Belgorod-Dnestrovskij_rajon/SZabo.html История Городов и Сел. Том Одесская область, стр. 277—288] {{ref-ru}}
* [http://imsu-odesa.com/mista-i-sela-odeskoi-oblasti/bilgorod-dnistrovskyj-rajon/shabo.html Шабо&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.&nbsp;— 911 с.)
* [http://imsu-odesa.com/mista-i-sela-odeskoi-oblasti/bilgorod-dnistrovskyj-rajon/shabo.html Шабо&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161023182728/http://imsu-odesa.com/mista-i-sela-odeskoi-oblasti/bilgorod-dnistrovskyj-rajon/shabo.html |date=23 жовтня 2016 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.&nbsp;— 911 с.)


{{Odessa-geo-stub}}
{{Шабівська сільська громада}}
{{Шабівська сільська громада}}
{{Білгород-Дністровський район}}
{{Білгород-Дністровський район (1940—2020)}}
{{Адміністративні центри громад Одеської області}}


[[Категорія:Села Одеської області]]
[[Категорія:Села Білгород-Дністровського району]]
[[Категорія:Колишні швейцарські колонії Одеської області]]
[[Категорія:Колишні швейцарські колонії Одеської області]]
[[Категорія:Колишні районні центри УРСР]]
[[Категорія:Колишні районні центри УРСР]]
[[Категорія:Аккерманський повіт]]
[[Категорія:Аккерманський повіт]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1788]]
[[Категорія:Населені пункти України, засновані 1788]]
[[Категорія:Шабо|*]]
[[Категорія:Шабо|*]]
[[Категорія:Курорти Одеської області]]
[[Категорія:Курорти Одеської області]]
[[Категорія:Багатозначні топоніми]]

Поточна версія на 20:05, 5 березня 2024

село Шабо
Герб
Свято-Миколаївська церква
Свято-Миколаївська церква
Свято-Миколаївська церква
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Білгород-Дністровський район Білгород-Дністровський район
Громада Шабівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51040310010035609
Облікова картка Шабо 
Основні дані
Засноване 1788 як Аша-Абаг
Населення 7108
Площа 4,61 км²
Густота населення 1541,87 осіб/км²
Поштовий індекс 67770
Телефонний код +380 04849
Географічні дані
Географічні координати 46°07′37″ пн. ш. 30°23′06″ сх. д. / 46.12694° пн. ш. 30.38500° сх. д. / 46.12694; 30.38500Координати: 46°07′37″ пн. ш. 30°23′06″ сх. д. / 46.12694° пн. ш. 30.38500° сх. д. / 46.12694; 30.38500
Водойми Дністровський лиман
Відстань до
районного центру
8 км
Найближча залізнична станція Шáбо
Місцева влада
Адреса ради 67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, буд. 63
Карта
Шабо. Карта розташування: Україна
Шабо
Шабо
Шабо. Карта розташування: Одеська область
Шабо
Шабо
Мапа
Мапа

CMNS: Шабо у Вікісховищі

Шабó — село в Україні, в Білгород-Дністровському районі Одеської області, адміністративний центр Шабівської сільської громади. Розташоване на березі Дністровського лиману, на відстані 10 км від Чорного моря. Через село проходить об'їзна гілка E87 — траса Н33 Монаші — Одеса.

Назва

[ред. | ред. код]

Місце, куди прибули швейцарські переселенці, спрадавна називалося — «Аша-Абага» (тур. Acha-abag), що турецькою означає «Нижні сади» («садами» в той час називали виноградники, а «нижніми» їх іменували тому, що вони розташовувалися нижче Аккермана). Франкомовні швейцарці спочатку намагалися зберегти історичну турецьку назву, але через труднощі вимови поступово переробили його в «Шаба» (Schabag, «g» наприкінці слова у французькій не вимовляється), а потім остаточно перейменували в «Шабо» на французький манір.

Історія

[ред. | ред. код]

Перше татарське поселення на місці сучасного Шабо з'явилося близько 500 років тому. Найбільш раннє свідчення про існування Шабо зафіксовано у формі «Аша-Абага» в картографічному джерелі 1788 року. Ця дата вважається датою заснування Шабо[1].

10 листопада 1822 року з дозволу імператора Олександра I було створено поселення переселенців зі швейцарського кантону Во. Натхненник переселення швейцарців і засновник колонії — Луї-Венсан (Іван Карлович) Тардан, який зазначав: «Якщо хочете побачити рай на землі, кращого місця не знайдете».

Станом на 1886 рік у швейцарській колонії, центрі Шабської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 494 особи, налічувалось 83 дворових господарства, існувала лютеранська церква, школа, крамниця[2]. За 7 верст — молитовний будинок.

Село є колишнім районним центром Лиманського району Аккерманської області.

У ніч на 27 січня 2015 року в Шабо було завалено пам'ятник російському політичному діячеві та організатору червоного терору В. Леніну[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року, населення села становило 8449 осіб, з яких 3833 чоловіки та 4616 жінок.[4]

За переписом населення 2001 року, в селі мешкали 7152 особи.[5]

Розподіл населення за рідною мовою, за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 64,04 %
російська 33,98 %
молдовська 0,72 %
болгарська 0,69 %
білоруська 0,13 %
вірменська 0,13 %
гагаузька 0,08 %

Виноробство

[ред. | ред. код]
Вхід на територію виноробноого заводу Шабо
Фонтан Діоніса на території заводу

Село відоме своєю виноробною продукцією, на його території розташоване ТОВ «Промислово-торговельна компанія Шабо».

Перші виноградні сади в цьому регіоні були висаджені ще греками й генуезцями в VI столітті. Пізніше унікальні сорти винограду сюди завезли турки, які заснували поселення Аша-Абаг. І вже «офіційні» основоположники культурного виноробства в цьому регіоні — франкомовні швейцарські переселенці — називали це місце Шабаг, яке з часом місцеве населення перейменувало на легше — Шабо.

Шабо — одне з небагатьох місць у Європі, де лоза не постраждала від «виноградної чуми» — філоксери. Примітно, що під час антиалкогольної кампанії 1985 року в Шабо практично не вирубувалися виноградники. І в наші дні шабські вина славляться своєю якістю.

Лише у виноградниках Шабо вирощується сорт Тельті курук – єдиний автохтонний сорт винограду в Україні, який не змінив своїх органолептичних властивостей протягом сотень років.[7]

Виноградники

У 2009 році в селі відкрили Центр культури вина Шабо.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У 1889 і 1891 роках у Шабо перебувала Леся Українка. Влітку 1891-го, лікуючись у Криму в Євпаторії, під час спалаху епідемії тифу вона захворіла й змушена була виїхати в серпні 1891 року в Шабо. Родина швейцарських переселенців-колоністів Тардан гостинно приймала Лесю Україніку близько двох місяців, аж до її повного одужання. У Шабо Лесю Українку відвідали М. В. Лисенко та сім'я Комарових. Під час перебування в Шабо Леся багато читала і вела інтенсивне листування. Зокрема, писала листи до письменника і видавця М. І. Павлика, до свого дядька — відомого вченого й суспільного діяча М. П. Драгоманова, до матері — Олени Пчілки та батька — П. А. Косача[8].

У Шабо похований український патріот Ігор Іванов, командир-десятник одеського відділення «Правого сектора», який загинув у зіткненні з проросійськими бойовиками під час протистояння в Одесі 2 травня 2014 року[9].

Народились

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Найкрасивіші екскурсіі в Одеській області. https://odessa-future.com.ua/ (Ukrainian) . Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 29.04.2021.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. В Одеській області триває «ленінопад». Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 27 січня 2015.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
  7. Ковчег смаку. Україна
  8. Подорож до Акермана. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 6 липня 2012.
  9. Загиблого Ігоря Іванова нагородили церковною медаллю «За жертовність і любов до України». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]