Франц Веллер: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності |
Немає опису редагування |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
* THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998 |
* THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998 |
||
{{DEFAULTSORT:Веллер Франц}} |
{{DEFAULTSORT:Веллер Франц}} |
||
[[Категорія:Гауптмани Рейхсверу]] |
|||
[[Категорія:Учасники Другої світової війни з Німеччини]] |
[[Категорія:Учасники Другої світової війни з Німеччини]] |
||
[[Категорія:Учасники Сталінградської битви]] |
[[Категорія:Учасники Сталінградської битви]] |
Поточна версія на 09:35, 20 вересня 2024
Франц Веллер | |
---|---|
Народився | 5 грудня 1901 Берлін, Німецький Райх |
Помер | 14 серпня 1994 (92 роки) Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина |
Країна | Німеччина |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна |
Нагороди | |
Франц Веллер (нім. Franz Weller; 5 грудня 1901, Берлін — 14 серпня 1994, Кельн) — німецький офіцер, оберст вермахту (1 грудня 1943) і бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
В 1922 році вступив в 9-й піхотний полк. В 1939 році — командир 12-ї роти 54-го піхотного полку 18-ї піхотної дивізії. Учасник Польської кампанії. Під час Французької кампанії командував батальйоном свого полку. В жовтні 1940 року полк був переданий 100-й легкій (з липня 1942 року — єгерській) дивізії. З червня 1941 року брав участь у Німецько-радянській війні, відзначився у прориві «лінії Сталіна» в районі Проскурова. Учасник боїв у Сталінграді. Наприкінці 1942 року був тяжко поранений і евакуйований з котла, а його полк був знищений у Сталінграді. В травні 1943 року призначений командиром відновленого 54-го єгерського полку. В серпні 1944 року був тяжко поранений під час боїв у Карпатах. В квітні 1945 року — командир піхотної дивізії «Фрідріх Людвіг Ян», з якою брав участь у боях на захід від Берліна. В травні 1945 року здався союзникам. В 1946 році звільнений. 1 січня 1956 року вступив на службу в бундесвер, був начальником піхотного училища в Гаммельбурзі. 31 березня 1962 року вийшов у відставку.
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
- Залізний хрест
- 2-го класу (22 вересня 1939)
- 1-го класу (23 травня 1940)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (4 вересня 1941)
- дубове листя (№626; 23 жовтня 1944)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (27 серпня 1943)
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998
- Народились 5 грудня
- Народились 1901
- Уродженці Берліна
- Померли 14 серпня
- Померли 1994
- Померли в Кельні
- Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Нагороджені Штурмовим піхотним знаком в сріблі
- Нагороджені медаллю «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Нагороджені срібним нагрудним знаком «За поранення»
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Гауптмани Рейхсверу
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Учасники Сталінградської битви
- Оберсти вермахту
- Оберсти бундесверу