Макбет (опера)

Макбет (Macbeth) — опера Дж. Верді, в 4 діях, лібрето Ф. М. Піаве. Перша постановка - Флоренція, театр Ла Пергола, 14 березня 1847 р.; у новій редакції - Париж, 21 квітня 1865 р.

Характеристика

«Макбет» — перша з трьох опер Верді за драмами Шекспіра. Цей твір засвідчив важливі зміни у творчості композитора, про шукання в області музичної драми. Трагедія Шекспіра висувала перед композитором нові завдання. Втілити образи Макбета й леді Макбет звичними оперними прийомами було неможливо.

Основою вокальних партій героїв, насамперед леді Макбет, стала виразна декламація. Про те, які нові, реалістичні завдання ставив композитор перед виконавцями, свідчить його лист, адресований Сальваторе Каммарано (23 листопада 1848 р.), у якому мова йде про трактування сцени леді Макбет і Макбета перед убивством Дункана й сцени сомнамбулізму:

«Ці моменти ні в якому разі не повинні бути распеты. Необхідно передати їхньою грою й декламацією, голосом дуже похмурим і приглушеним; без цього неможливо вплив. Оркестр із сурдинами. На сцені надзвичайно темно».

Кількома рядками вище, відкидаючи кандидатуру видатної співачки Тадолини на роль леді Макбет, композитор визначив свої вимоги до передачі даної партії:

«Тадолини занадто гарна, щоб виконувати цю партію… У Тадолини особа прекрасне й добре, а я бажав би бачити леді Макбет виродливої й злий. Тадолини володіє голосом у досконалості, а я б хотів, щоб леді зовсім не співала. У Тадолини голос дивний, світлий, ясний, могутній, а я б хотів, щоб голос леді був різкий, приглушений, похмурий. У голосі Тадолини щось ангельське, а я б хотів, щоб у голосі леді Макбет було щось диявольське»

Жіноча партія різко відрізняється про г всіх жіночих партій італ. репертуару, жадаючи від артистки високого мистецтва виразної й правдивої декламації. В опері деякі мотиви трагедії виявилися усунутими, образ Макбета втратив психологічну правду й глибину, але зате фігура леді Макбет може бути поставлена урівень із шекспірівської. По новому виразно використаний оркестр, що супроводжує дію.

Постановки

Опера мала великий успіх при першій постановці. Але композитор пізніше створив нову версію для Парижа. У цій останній редакції він, на вимогу театру, написав вставний балет, а також дописав заключний хор після сцени смерті Макбета, якою закінчувалася опера в першій редакції.

Царська цензура тривалий час (до 1862 р.) забороняла шекспірівську трагедію (на сцені не допускалося зображення царевбивства) і навіть постановку її балетної обробки. Коли італійська трупа в Петербурзі звернулася до "Макбета", імена діючих осіб були змінені, опера одержала назву "Сивард-саксонец" й у цьому вигляді опера була поставлена у 1855 р.

Джерела

• Операційна система
  Загальні риси
  Керування процесами Переривання Керування пам'яттю Файлова система Драйвери Мережа Безпека Введення-виведення