Лисківці: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Прибрав загальну інформацію, без джерел, стосунок частини інформації до даного НП не відомий, яку дописувач копіює в статтях про безліч населених пунктів |
|||
(Не показані 13 проміжних версій 8 користувачів) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
| область = [[Хмельницька область]] |
| область = [[Хмельницька область]] |
||
| район = [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільський]] |
| район = [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільський]] |
||
| громада = [[Староушицька селищна громада]] |
|||
| рада = [[Чабанівська сільська рада (Кам'янець-Подільський район)|Чабанівська сільська рада]] |
|||
| код КОАТУУ = 6822489504 |
| код КОАТУУ = 6822489504 |
||
| розташування = |
| розташування = |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
| ref-висота = |
| ref-висота = |
||
| водойма = |
| водойма = |
||
| адреса = 32383, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Чабанівка, вул. |
| адреса = 32383, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Чабанівка, вул. Центральна, 1 |
||
| облікова картка = |
| облікова картка = |
||
| прапор = |
| прапор = |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
| відстань ст = |
| відстань ст = |
||
}} |
}} |
||
⚫ | '''Лискі́вці''' — [[село]] в Україні, |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
== Географія == |
|||
Село Лисківці знаходиться на рівнині, оточеній з трьох боків великими ярами – Грушецьким, Кривчанським та Раколупським, за 38 кілометрів автошляхами від міста [[Кам'янець-Подільський]]. Біля Лисківці протікає річка [[Жван (річка)|Жван]]. |
|||
=== Клімат === |
|||
Клімат здоровий, ґрунт глинистий. Лисківці знаходяться в межах [[Клімат України|вологого континентального клімату]] із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. |
|||
== Історія == |
|||
Лисківці колись належали до королівських маєтків та у ХVІІІ столітті були подаровані королем [[Август III|Августом ІІІ]] разом з Бахтинським старостівством вигнаному [[Волощина|валахському]] господареві [[Рудольфу Кантакузяну]]. |
|||
У ХІХ столітті село відносилось до Ушицького повіту. Також до Лисківців приписане село Кривчани, розташоване в яру біля річки [[Жван (річка)|Жван]]. Тоді у Лисківцях було прихожан 259 чоловіків та 233 жінки, а в Кривчанах 365 чоловіків і 356 жінок. Всі вони селяни-хлібороби. У Лисківцях кам’яний храм на честь Успіння Божої Матері збудований [[1891]] році замість старої церкви, яка була споруджена 1725 році і богослужіння в якій відбувалося до 10 серпня 1889 року, коли церква із-за старості була закрита. В Кривчанах дерев’яний храм на честь Іоана Богослова збудований 1895 року взамін старої церкви, яка була зведена 1715 році та знижена пожежею. Церковної землі в Лисківцях: садиба – 2 дес., орної – 45 дес., сінокіс – 16 дес. 1093 саж.; в Кривчанах орної – 14 дес., сінокіс – 9 дес. У Лисківцях існувала церковно-приходська школа, відкрита 1885 року, яка розміщається у власній будівлі. У Кривчанах школа грамоти відкрита 1885 року і поміщається з 1897 року у власній будівлі. Так описував село історик і культурно-громадський діяч Поділля — [[Юхим Сіцінський]].<ref>{{Cite web |url=https://kray-kp.org.ua/istoriia/istoriia-sela-lyskivtsi-stanom-na-1900-r.html|title=Історія села Лисківці станом на 1900 р.|deadurl=yes}}</ref> |
|||
Внаслідок поразки [[Українська революція (1917—1921)|Перших визвольних змагань]] на початку [[XX століття|XX]] століття, село надовго окуповане російсько-[[більшовики|більшовицькими]] загарбниками. |
|||
[[Радянська окупація України|Радянська окупація]] принесла [[колективізація|колективізацію]] та [[розкуркулення]], мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади. |
|||
В [[1932]]–[[1933]] селяни села пережили [[Голодомор в Україні 1932-1933|голодомор]]. |
|||
З [[1991]] року в складі незалежної України. |
|||
7 вересня [[2017]] року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу [[Староушицька селищна громада|Староушицької селищної громади]].<ref>{{ВВРУ|2017|46|11}}</ref> |
|||
== Населення == |
|||
Населення становить 278 осіб. |
|||
=== Мова === |
|||
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до [[Подільський говір|подільського говору]], який належить до [[Південно-західне наріччя української мови|південно-західного наріччя]]. |
|||
⚫ | |||
Село лежить у межах національного природного парку [[Подільські Товтри (національний парк)|«Подільські Товтри»]]. |
Село лежить у межах національного природного парку [[Подільські Товтри (національний парк)|«Подільські Товтри»]]. |
||
== |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
|||
* [[Ласківці]] |
|||
* [[Лісківці]] |
|||
{{Староушицька селищна громада}} |
|||
{{Ukraine-geo-stub}} |
|||
{{Кам'янець-Подільський район}} |
{{Кам'янець-Подільський район}} |
||
Поточна версія на 19:55, 12 вересня 2024
село Лисківці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський |
Громада | Староушицька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA68020270080034340 |
Основні дані | |
Населення | 278 |
Площа | 1,054 км² |
Густота населення | 263,76 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32383 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°37′54″ пн. ш. 27°02′57″ сх. д. / 48.63167° пн. ш. 27.04917° сх. д.Координати: 48°37′54″ пн. ш. 27°02′57″ сх. д. / 48.63167° пн. ш. 27.04917° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32383, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Чабанівка, вул. Центральна, 1 |
Карта | |
Мапа | |
Лискі́вці — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Входить до складу Староушицької селищної громади.
Село Лисківці знаходиться на рівнині, оточеній з трьох боків великими ярами – Грушецьким, Кривчанським та Раколупським, за 38 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський. Біля Лисківці протікає річка Жван.
Клімат здоровий, ґрунт глинистий. Лисківці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше.
Лисківці колись належали до королівських маєтків та у ХVІІІ столітті були подаровані королем Августом ІІІ разом з Бахтинським старостівством вигнаному валахському господареві Рудольфу Кантакузяну.
У ХІХ столітті село відносилось до Ушицького повіту. Також до Лисківців приписане село Кривчани, розташоване в яру біля річки Жван. Тоді у Лисківцях було прихожан 259 чоловіків та 233 жінки, а в Кривчанах 365 чоловіків і 356 жінок. Всі вони селяни-хлібороби. У Лисківцях кам’яний храм на честь Успіння Божої Матері збудований 1891 році замість старої церкви, яка була споруджена 1725 році і богослужіння в якій відбувалося до 10 серпня 1889 року, коли церква із-за старості була закрита. В Кривчанах дерев’яний храм на честь Іоана Богослова збудований 1895 року взамін старої церкви, яка була зведена 1715 році та знижена пожежею. Церковної землі в Лисківцях: садиба – 2 дес., орної – 45 дес., сінокіс – 16 дес. 1093 саж.; в Кривчанах орної – 14 дес., сінокіс – 9 дес. У Лисківцях існувала церковно-приходська школа, відкрита 1885 року, яка розміщається у власній будівлі. У Кривчанах школа грамоти відкрита 1885 року і поміщається з 1897 року у власній будівлі. Так описував село історик і культурно-громадський діяч Поділля — Юхим Сіцінський.[1]
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили голодомор.
З 1991 року в складі незалежної України.
7 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Староушицької селищної громади.[2]
Населення становить 278 осіб.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
- ↑ Історія села Лисківці станом на 1900 р.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11