Імеретія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Avatar6 (обговорення | внесок) м новий ключ сортування для Категорія:Імереті: " " за допомогою HotCat |
||
Рядок 59: | Рядок 59: | ||
=== Міста === |
=== Міста === |
||
[[Кутаїсі]] (185 965 |
[[Кутаїсі]] (185 965 осіб, [[2002]]), |
||
[[Самтредіа]] (29 761), |
[[Самтредіа]] (29 761), |
||
[[Зестафоні]] (24 158), |
[[Зестафоні]] (24 158), |
||
Рядок 95: | Рядок 95: | ||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== Посилання == |
|||
{{Розташування2|nw=[[Самеґрело-Земо Сванеті]]|n=[[Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті]]|ne=[[Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті]] |
{{Розташування2|nw=[[Самеґрело-Земо Сванеті]]|n=[[Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті]]|ne=[[Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті]] |
||
|w=[[Самеґрело-Земо Сванеті]]|e=[[Шида Картлі]]|sw=[[Гурія]]|s=[[Самцхе-Джавахеті]]|se=[[Самцхе-Джавахеті]]}} |
|w=[[Самеґрело-Земо Сванеті]]|e=[[Шида Картлі]]|sw=[[Гурія]]|s=[[Самцхе-Джавахеті]]|se=[[Самцхе-Джавахеті]]}} |
||
{{Імереті}} |
{{Імереті}} |
||
{{Грузія}} |
{{Грузія}} |
||
{{Історичні краї Грузії}} |
{{Історичні краї Грузії}} |
||
[[Категорія:Імереті| ]] |
|||
[[Категорія:Регіони Грузії]] |
[[Категорія:Регіони Грузії]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Краї Грузії]] |
Версія за 13:14, 2 липня 2018
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Імеретія იმერეთის მხარე Imeretis Mkhare | |
---|---|
Сучасний адміністративний поділ | |
Адміністративний центр | Кутаїсі |
Губернатор | Акакі Бодохідзе |
ISO 3166 код | GE-IM |
Муніципалітети | 10 (а також 1 місто) |
Площа | 6 552 км² |
Населення | 700 000 (2002) |
Історичний регіон Імеретія в Грузії |
Імеретія[1] (груз. იმერეთი) — мхаре та історична область Західної Грузії, в басейні середньої течії річки Ріоні та її приток. Центр регіону — Кутаїсі.
Історія
В кінці XV століття, у результаті феодальних міжусобиць, що посилилися після навали Тамерлана, Імеретія відділилася від грузинської держави і стала самостійною феодальною державою — Імеретинське царство (поряд з Картлі і Кахетією) — зі столицею Кутаїсі.
В кінці XVI століття Імеретинське царство обмежувалося територією Імеретії.
За персько-османським миром 1555 року Імеретинське царство було підпорядковано Османською імперією та сплачувало данину невільниками чи грошима й натурою. Історія Імеретинського царства пов'язана з постійними феодальними смутами та процвітанням работоргівлі. Феодальні міжусобиці особливо посилилися в XVII столітті.
Лише цар Соломон I (1752-1784) зміг зміцнити царську владу. Він заборонив работоргівлю, прагнув до об'єднання всієї Західної Грузії. Багаторічна війна Соломона I з турками ознаменувалася перемогою в 1757 і військовим союзом з царем Картлі Іраклієм II в 1758 році.
У XVIII столітті царі Імеретинського царства неодноразово зверталися за допомогою до Росії, але прохання відхилялися, щоб уникнути ускладнення відносин з Туреччиною. Нарешті, в 1769 р. Катериною II в Грузію був відправлений корпус генерала Тотлебена (згодом, незадовго до виведення російських військ, замінений генералом Сухотина). Тотлебену вдалося взяти турецькі фортеці в Імеретії і зайняти Кутаїсі. Він також взяв в облогу місто і фортецю Поті. Незважаючи на короткочасність перебування російських військ, ці військові успіхи вплинули на подальші мирні переговори з Туреччиною: за Кючук-Кайнарджійським російсько-турецьким договором 1774 року данина Імеретинського царства Туреччині була скасована. Фортеці, взяті Тотлебеном, турки не повернули.
У 1811 Імеретинське царство було перетворено в Імеретинську область Російської імперії.
Адміністративний поділ
Імеретія в адміністративному відношенні поділяється на 12 муніципалітетів:
1. Місто Кутаїсі
2. Багдатський муніципалітет (Багдат)
3. Ванський муніципалітет (Вані)
4. Зестафонський муніципалітет (Зестафоні)
5. Самтредський муніципалітет (Самтредіа)
6. Сачхерський муніципалітет Грузія зараховує до Сачхерського району Імеретії; південний захід Дзауского району Південної Осетії, непідконтрольний Грузії (Сачхере)
7. Терджольський муніципалітет (Тержола)
8. Ткібульський муніципалітет (Ткібулі)
9. Хараґаульський муніципалітет (Харагаулі)
10 Хонський муніципалітет (Хоні)
11 Цхалтубський муніципалітет (Цхалтубо)
12 Чіатурський муніципалітет (Чіатура)
Міста
Кутаїсі (185 965 осіб, 2002), Самтредіа (29 761), Зестафоні (24 158), Чіатура (19 587), Цхалтубо (16 841), Ткібулі (14 464), Хоні (11 315), Сачхере (8 100), Тержола (5 500), Багдат (4 700), Вані (4 600), Харагаулі (3 215).
Населення
Жителі області (імеретини) говорять імеретинським діалектом грузинської мови. У минулому вони мали деякі особливості культури й побуту.
Галерея
-
Кутаїсі
Примітки
- ↑ Імеретини // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання
Самеґрело-Земо Сванеті | Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті | Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті |
Самеґрело-Земо Сванеті | Шида Картлі | |
Гурія | Самцхе-Джавахеті | Самцхе-Джавахеті |