Імеретія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м UeArtemis перейменував сторінку з Імереті на Імеретія поверх перенаправлення
м clean up, replaced: Туречинною → Туреччиною за допомогою AWB
 
(Не показані 19 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{вичитати}}
{{Регіон Грузії
{{Регіон Грузії
| назва = Імереті
| назва = Імеретія
| місцева_назва =იმერეთის მხარე
| місцева_назва = იმერეთის მხარე
| місцева_трансліт =Imeretis Mkhare
| місцева_трансліт = Imeretis Mkhare
| адмінмапа = [[Файл:ImeretiLocationinGeorgia.svg|300px|]]
| адмінмапа = [[Файл:ImeretiLocationinGeorgia.svg|300px]]
| центр = [[Кутаїсі]]
| центр = [[Кутаїсі]]
| губернатор = Акакі Бодохідзе
| губернатор = Звіад Шаламберідзе
| iso =GE-IM
| iso = GE-IM
| муніципалітети = 10 (а також 1 місто)
| муніципалітети = 11 (а також 1 місто)
| площа = 6 552
| площа = 6 552
| населення = 700 000 ([[2002]])
| населення = 533 906 ([[2014]])
| істормапа = [[Файл:ImeretiHistorical.jpg|300px|]]
| істормапа = [[Файл:Historical Imereti in modern international borders of Georgia.svg|300px]]
| name = Імеретія
| name = Імеретія
}}
}}
[[Файл:Tskaltsitela River.jpg|thumb|350px|right|Імеретія, район Цхалтубо.]]

'''Імеретія'''<ref>{{СУМ-11|Імеретини}}</ref> ({{lang-ka|იმერეთი}})&nbsp;— [[Адміністративний поділ Грузії#Краї|мхаре]] та історична область [[Географія Грузії|Західної Грузії]], в [[Басейн річки|басейні]] середньої течії річки [[Ріоні]] та її приток. Центр регіону&nbsp;— [[Кутаїсі]].
[[Файл:Tskaltsitela River.jpg|thumb|350px|right|Імереті, район Цхалтубо]]

'''Імере́ті''' ('''Імеретія''', {{lang-ka|იმერეთი}})&nbsp;— регіон ([[край]], [[мхаре]]) та історична область [[Західна Грузія|Західної Грузії]], в [[річковий басейн|басейні]] середньої течії річки [[Ріоні]] та її приток. Центр регіону&nbsp;— [[Кутаїсі]].


== Історія ==
== Історія ==
У кінці [[XV століття]], унаслідок феодальних міжусобиць, що посилилися після навали [[Тимур|Тамерлана]], [[Імеретинське царство|Імеретія]] відділилася від грузинської держави і стала самостійною феодальною державою&nbsp;— '''[[Імеретинське царство]]''' (поряд з [[Картлі]] і [[Кахетія|Кахетією]])&nbsp;— зі столицею Кутаїсі.


У кінці [[XVI століття]] [[Імеретинське царство]] обмежувалося територією Імеретії.
В кінці [[XV століття]], у результаті феодальних міжусобиць, що посилилися після навали [[Тамерлан]]а, Імеретія відділилася від грузинської держави і стала самостійною феодальною державою&nbsp;— '''[[Імеретінське царство]]''' (поряд з [[Картлі]] і [[Кахеті]])&nbsp;— зі столицею Кутаїсі.


За [[Мир в Амасьї|персько-османським миром 1555 року]] [[Імеретинське царство]] було підпорядковано [[Османська імперія|Османській Імперії]] та сплачувало данину невільниками чи грошима й натурою. Історія [[Імеретинське царство|Імеретинського царства]] пов'язана з постійними [[Феодалізм|феодальними]] смутами та процвітанням [[Работоргівля|работоргівлі]]. Феодальні міжусобиці особливо посилилися в [[XVII століття|XVII столітті]].
В кінці [[XVI століття]] Імеретінське царство обмежувалося територією Імеретії.


Лише цар [[Соломон I (цар Імереті)|Соломон I]] ([[1752]]-[[1784]]) зміг зміцнити царську владу. Він заборонив работоргівлю, прагнув до об'єднання всієї [[Західна Грузія|Західної Грузії]]. Багаторічна війна [[Соломон I (цар Імереті)|Соломона I]] з турками ознаменувалася перемогою у [[1757]] і військовим союзом з царем Картлі [[Іраклій II|Іраклієм II]] у [[1758]] році.
За [[Мир в Амасьї|персько-османським миром 1555 року]] Імеретінське царство було підпорядковано О[[Османська імперія|сманською]] імперією та сплачувало данину невільниками чи грошима й натурою. Історія Імеретінського царства пов'язана з постійними феодальними смутами та процвітанням [[Работоргівля|работоргівлі]]. Феодальні міжусобиці особливо посилилися в [[XVII століття|XVII столітті]].


У [[XVIII століття|XVIII столітті]] царі [[Імеретинське царство|Імеретинського царства]] неодноразово зверталися за допомогою до [[Росія|Росії]], але прохання відхилялися, заради уникнення ускладнень відносин з [[Османська імперія|Туреччиною]]. Нарешті, у 1769 р. [[Катерина II|Катериною II]] в Грузію був відправлений корпус генерала [[Готтлоб Курт Генріх Тотлебен|Тотлебена]] (згодом замінений генералом Сухотиним). Тотлебену вдалося взяти турецькі фортеці в Імеретії і зайняти Кутаїсі. Він також взяв в облогу місто і фортецю Поті. Незважаючи на короткочасність перебування російських військ, ці військові успіхи вплинули на подальші мирні переговори з [[Османська імперія|Туреччиною]]: за [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійським російсько-турецьким договором]] [[1774]] року данина [[Імеретинське царство|Імеретинського царства]] [[Османська імперія|Туреччині]] була скасована. Фортеці, взяті Тотлебеном, турки не повернули.
Лише цар [[Соломон I (цар Імереті)|Соломон I]] ([[1752]]-[[1784]]) зміг зміцнити царську владу. Він заборонив работоргівлю, прагнув до об'єднання всієї Західної Грузії. Багаторічна війна Соломона I з турками ознаменувалася перемогою в [[1757]] і військовим союзом з царем Картлі [[Іраклій II|Іраклієм II]] в [[1758]] році.


У [[1811]] [[Імеретинське царство]] було перетворено в Імеретинську область [[Російська імперія|Російської імперії]].
У [[XVIII століття|XVIII столітті]] царі Імеретінського царства неодноразово зверталися за допомогою до [[Росія|Росії]], але прохання відхилялися, щоб уникнути ускладнення відносин з Туреччиною. Нарешті, в 1769&nbsp;р. Катериною II в Грузію був відправлений корпус генерала [[Готтлоб Курт Генріх Тотлебен|Тотлебена]] (згодом, незадовго до виведення російських військ, замінений генералом Сухотина). Тотлебену вдалося взяти турецькі фортеці в Імеретії і зайняти Кутаїсі. Він також взяв в облогу місто і фортецю Поті. Незважаючи на короткочасність перебування російських військ, ці військові успіхи вплинули на подальші мирні переговори з Туреччиною: за [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір| Кючук-Кайнарджійським російсько-турецьким договором]] [[1774]] року данина Імеретінського царства Туреччині була скасована. Фортеці, взяті Тотлебеном, турки не повернули.

У [[1811]] [[Імеретінське царство]] було перетворено в [[Імеретинська область|Імеретінську область]] [[Російська імперія|Російської імперії]].


== Адміністративний поділ ==
== Адміністративний поділ ==
'''Імеретія''' в адміністративному відношенні поділяється на 12 муніципалітетів:
'''Імеретія''' в адміністративному відношенні поділяється на 12 муніципалітетів:


1. Місто [[Кутаїсі]]
# Місто [[Кутаїсі]]
# [[Багдатский муніципалітет|Багдатський муніципалітет]] ([[Багдаті]])

2. [[Багдатскій муніципалітет|Багдатський муніципалітет]] ([[Багдат]])
# [[Ванський муніципалітет]] ([[Вані (Грузія)|Вані]])
# [[Зестафонський муніципалітет]] ([[Зестафоні]])

3. [[Ванське муніципалітет|Ванський муніципалітет]] ([[Вані]])
# [[Самтредський муніципалітет]] ([[Самтредіа]])
# [[Сачхерський муніципалітет]] Грузія зараховує до Сачхерського району Імеретії; південний захід [[Дзауський район|Дзауського району]] [[Південна Осетія|Південної Осетії]], непідконтрольний Грузії ([[Сачхере]])

4. [[Зестафонський муніципалітет]] ([[Зестафоні]])
# [[Терджольський муніципалітет]] ([[Терджола]])
# [[Ткібульський муніципалітет]] ([[Ткібулі]])

5. [[Самтредський муніципалітет]] ([[Самтредіа]])
# [[Хараґаульський муніципалітет]] ([[Хараґаулі]])
# [[Хонський муніципалітет]] ([[Хоні]])

# [[Цхалтубський муніципалітет]] ([[Цхалтубо]])
6. [[Сачхерський муніципалітет]] Грузія зараховує до Сачхерського району Імеретії; південний захід [[Дзаускій район|Дзауского району]] [[Південна Осетія|Південної Осетії]], непідконтрольний Грузії ([[Сачхере]])
# [[Чіатурський муніципалітет]] ([[Чіатура]])

7. [[Тержольскій муніципалітет|Терджольський муніципалітет]] ([[Тержола]])

8. [[Ткібульскій муніципалітет|Ткібульський муніципалітет]] ([[Ткібулі]])

9. [[Харагаульскій муніципалітет|Хараґаульський муніципалітет]] ([[Харагаулі]])

10 [[Хонійскій муніципалітет|Хонський муніципалітет]] ([[Хоні]])

11 [[Цхалтубскій муніципалітет|Цхалтубський муніципалітет]] ([[Цхалтубо]])

12 [[Чіатурскій муніципалітет|Чіатурський муніципалітет]] ([[Чіатура]])


=== Міста ===
=== Міста ===
[[Кутаїсі]] (185 965 [[люд.]], [[2002 рік]]),
* [[Кутаїсі]] (147 635 осіб, [[2014]]),
[[Самтредіа]] (29 761),
* [[Самтредіа]] (25 318),
[[Зестафоні]] (24 158),
* [[Зестафоні]] (20 814),
[[Чіатура]] (19 587),
* [[Чіатура]] (12 803),
[[Цхалтубо]] (16 841),
* [[Цхалтубо]] (11 281),
[[Ткібулі]] (14 464),
* [[Ткібулі]] (9 770),
[[Хоні]] (11 315),
* [[Хоні]] (89 87),
[[Сачхере]] (8 100),
* [[Сачхере]] (6 140),
[[Тержола]] (5 500),
* [[Терджола]] (4 644),
* [[Вані (Грузія)|Вані]] (3 744),
[[Багдат]] (4 700),
[[Вані]] (4 600),
* [[Багдаті]] (3 707),
[[Харагаулі]] (3 215).
* [[Хараґаулі]] (1 965).


== Населення ==
== Населення ==
Жителі області ([[імеретинці]]) говорять імеретинським діалектом [[Грузинська мова|грузинської мови]]. У минулому вони мали деякі особливості культури й побуту.
Жителі області ([[імеретини]]) говорять імеретинським діалектом [[Грузинська мова|грузинської мови]]. У минулому вони мали деякі особливості культури й побуту.


<gallery>
<gallery>
Файл:Scènes, paysages, moeurs et costumes du Caucase dessinés d'aprés nature par le prince G. Gagarine.5.jpg
Файл:Scènes, paysages, moeurs et costumes du Caucase dessinés d'aprés nature par le prince G. Gagarine.5.jpg
Файл:Imeretians (B).jpg
Файл:Imeretians (B).jpg
Файл:Postcard. Imeretian Kintos. Tiflis .Schmerling. 1920s.jpg
Файл:Postcard. Imeretian Kintos. Tiflis.Schmerling. 1920s.jpg
Файл:Imeretians (Élisée Reclus).JPG
Файл:Imeretians (Élisée Reclus).JPG
File:Imeretian with chokha.jpg
Файл:Imeretian with chokha.jpg
Файл:Imereitia. Edmund Spencer (capt.). Travels in the western Causasus.1838. P.29.jpg
Файл:Imereitia. Edmund Spencer (capt.). Travels in the western Causasus.1838. P.29.jpg
File:Imeretian lady (Merzbacher, 1901).jpg
Файл:Imeretian lady (Merzbacher, 1901).jpg
Файл:Imeretian cavalry (B).jpg
Файл:Imeretian cavalry (B).jpg
</gallery>
</gallery>
Рядок 90: Рядок 75:
== Галерея ==
== Галерея ==
<gallery>
<gallery>
File:Downtown Kutaisi.jpg|[[Кутаїсі]]
Файл:Downtown Kutaisi.jpg|[[Кутаїсі]]
File:Kutaisi gelati.jpg|Кутаїсі
Файл:Kutaisi gelati.jpg|Кутаїсі
File:Georgia Tschiatura Mangan 01.jpg
Файл:Georgia Tschiatura Mangan 01.jpg
</gallery>
</gallery>


== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{Розташування2|nw=[[Самеґрело-Земо Сванеті]]|n=[[Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті]]|ne=[[Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті]]
{{Розташування2|nw=[[Самеґрело-Земо Сванеті]]|n=[[Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті]]|ne=[[Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті]]
|w=[[Самеґрело-Земо Сванеті]]|e=[[Шида Картлі]]|sw=[[Гурія]]|s=[[Самцхе-Джавахеті]]|se=[[Самцхе-Джавахеті]]}}
|w=[[Самеґрело-Земо Сванеті]]|e=[[Шида Картлі]]|sw=[[Гурія]]|s=[[Самцхе-Джавахеті]]|se=[[Самцхе-Джавахеті]]}}

{{Імереті}}
{{Імереті}}
{{Грузія}}
{{Грузія}}
{{Історичні краї Грузії}}
{{Історичні краї Грузії}}


[[Категорія:Імереті| ]]
[[Категорія:Регіони Грузії]]
[[Категорія:Регіони Грузії]]
[[Категорія:Імереті]]
[[Категорія:Краї Грузії]]

Поточна версія на 19:23, 6 листопада 2024

Імеретія
იმერეთის მხარე
Imeretis Mkhare
Сучасний адміністративний поділ
 
Адміністративний центр Кутаїсі
Губернатор Звіад Шаламберідзе
ISO 3166 код GE-IM
Муніципалітети 11 (а також 1 місто)
Площа 6 552 км²
Населення 533 906 (2014)
 
Мапа
Історичний регіон Імеретія в Грузії
Імеретія, район Цхалтубо.

Імеретія[1] (груз. იმერეთი) — мхаре та історична область Західної Грузії, в басейні середньої течії річки Ріоні та її приток. Центр регіону — Кутаїсі.

Історія

[ред. | ред. код]

У кінці XV століття, унаслідок феодальних міжусобиць, що посилилися після навали Тамерлана, Імеретія відділилася від грузинської держави і стала самостійною феодальною державою — Імеретинське царство (поряд з Картлі і Кахетією) — зі столицею Кутаїсі.

У кінці XVI століття Імеретинське царство обмежувалося територією Імеретії.

За персько-османським миром 1555 року Імеретинське царство було підпорядковано Османській Імперії та сплачувало данину невільниками чи грошима й натурою. Історія Імеретинського царства пов'язана з постійними феодальними смутами та процвітанням работоргівлі. Феодальні міжусобиці особливо посилилися в XVII столітті.

Лише цар Соломон I (1752-1784) зміг зміцнити царську владу. Він заборонив работоргівлю, прагнув до об'єднання всієї Західної Грузії. Багаторічна війна Соломона I з турками ознаменувалася перемогою у 1757 і військовим союзом з царем Картлі Іраклієм II у 1758 році.

У XVIII столітті царі Імеретинського царства неодноразово зверталися за допомогою до Росії, але прохання відхилялися, заради уникнення ускладнень відносин з Туреччиною. Нарешті, у 1769 р. Катериною II в Грузію був відправлений корпус генерала Тотлебена (згодом замінений генералом Сухотиним). Тотлебену вдалося взяти турецькі фортеці в Імеретії і зайняти Кутаїсі. Він також взяв в облогу місто і фортецю Поті. Незважаючи на короткочасність перебування російських військ, ці військові успіхи вплинули на подальші мирні переговори з Туреччиною: за Кючук-Кайнарджійським російсько-турецьким договором 1774 року данина Імеретинського царства Туреччині була скасована. Фортеці, взяті Тотлебеном, турки не повернули.

У 1811 Імеретинське царство було перетворено в Імеретинську область Російської імперії.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Імеретія в адміністративному відношенні поділяється на 12 муніципалітетів:

  1. Місто Кутаїсі
  2. Багдатський муніципалітет (Багдаті)
  3. Ванський муніципалітет (Вані)
  4. Зестафонський муніципалітет (Зестафоні)
  5. Самтредський муніципалітет (Самтредіа)
  6. Сачхерський муніципалітет Грузія зараховує до Сачхерського району Імеретії; південний захід Дзауського району Південної Осетії, непідконтрольний Грузії (Сачхере)
  7. Терджольський муніципалітет (Терджола)
  8. Ткібульський муніципалітет (Ткібулі)
  9. Хараґаульський муніципалітет (Хараґаулі)
  10. Хонський муніципалітет (Хоні)
  11. Цхалтубський муніципалітет (Цхалтубо)
  12. Чіатурський муніципалітет (Чіатура)

Міста

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]

Жителі області (імеретини) говорять імеретинським діалектом грузинської мови. У минулому вони мали деякі особливості культури й побуту.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Самеґрело-Земо Сванеті Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті
Самеґрело-Земо Сванеті Шида Картлі
Гурія Самцхе-Джавахеті Самцхе-Джавахеті