S/2021 J 6
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 5 серпня 2021 |
| Відкривач(і) | Скотт Шеппард Девід Толен Чедвік Трухільйо |
| Місце відкриття | Мауна-Кеа |
| Планета | Юпітер |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 23 427 220[1][2] км |
| Орбітальний період | 732,55 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,135 |
| Нахил орбіти | 166,49° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | |
| Діаметр | ≈1[3] км |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
S/2021 J 6 — невеликий зовнішній природний супутник Юпітера, відкритий Скоттом Шеппардом, Девідом Толеном та Чедвіком Трухільйо 5 серпня 2021 року за допомогою 8,2-метрового телескопа Субару в обсерваторії Мауна-Кеа, Гаваї. Про це було оголошено Центром малих планет 20 січня 2023 року після того, як спостереження були зібрані протягом досить тривалого періоду часу, щоб підтвердити орбіту супутника.[1] Супутник був знайдений під час попередніх спостережень ще 2 жовтня 2010 року.[1]
S/2021 J 6 є частиною групи Карме, тісного скупчення ретроградних, нерегулярних супутників Юпітера, які рухаються по орбітах, подібних до Карме, за великими півосями між 22–24 мільйонами км, ексцентриситети орбіти між 0,2–0,3, а нахили між 163–166°.[3] Повний оберт навколо Юпітера робить за 732,55 земних доби з нахилом 166,49°. Має діаметр близько 1 км і абсолютну величину 17,3, що робить його одним із найменших відомих супутників Юпітера.[3]
Примітки
ред.- ↑ а б в MPEC 2023-B50 : S/2021 J 6. Minor Planet Electronic Circulars. Minor Planet Center. 20 січня 2023. Процитовано 20 січня 2023.
- ↑ Planetary Satellite Discovery Circumstances. JPL Solar System Dynamics. NASA. Процитовано 10 січня 2023.
- ↑ а б в Sheppard, Scott S. Moons of Jupiter. Earth & Planets Laboratory. Carnegie Institution for Science. Процитовано 10 січня 2023.