Фраза

Фра́за, вираз, вислів, зворот — (від грец. phrásis — вираження), основна одиниця мови; синтактико-фонетичне ціле, що має синтаксичний устрій, смислову закінченість та інтонаційну оформленість. Межами вислову є зупинки в мовленні, а також певні інтонаційні ознаки, що вказують на її завершення. Розпадається на такти (синтагми), які складаються з фонетичних слів і складів. Усередині фрази діють правила фонетичного стику її складників. Інколи визначення «фраза», уживається як відповідник поняття пропозиції або як позначення будь-якої фонетико-синтаксичної єдності між двома зупинками у розмові.

Також термін фраза має такі визначення:

1. Лінгвістичне висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність.
2. Стійкий умовний вираз, ходячий вислів.
3. Пишномовний нещирий вислів, позбавлений внутрішнього змісту, або такий, що прикриває брехливість твердження, непорядність вчинку тощо; марнослів'я.

Інтонаційно, речення складається з однієї або декількох фраз. Іноді вважають, що фраза може складатися з декількох речень.

У граматиці, зворот (фраза) який в деяких сенсах називають виразом, це група слів або слово в однині, що діє як граматична одиниця. Наприклад, український вислів «Курча мале й зелене, та летюче» - це іменникова фраза, яка містить прикметниковий вислів «Мале й зелене». Вирази можуть складатися як з одного слова, так і з цілого речення. У теоретичному мовознавстві, вислови часто досліджуються як одиниці синтаксичної структури, як от безпосередні складники. Існує різниця між загальним вживанням терміну вираз і його технічним використанням в мовознавстві. У загальному вжитку вислів, зазвичай являє собою декілька слів з якимось особливим ідіоматичним або іншим значенням, наприклад, «всі права захищені», «хоч вовк траву їж», «щербата правда», тощо. Це може бути евфемізм, приказка або прислів'я «Хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то два дадуть», усталений вираз — скажімо «маємо те, що маємо», витвір мови та інше. У мовознавстві їх узагальнюють як фразеологізми.

У теоріях синтаксису, вираз, це будь-який набір слів (словосполучення), а іноді і окреме слово, яке виконує певне призначення у синтаксичній будові речення. Вони не обов'язково повинні мати якесь особливе значення, або навіть існувати де-небудь поза досліджуваним реченням, але вони мусять діяти там, як закінчена граматична одиниця. Наприклад, у реченні Вчора я побачив помаранчевого птаха з білою шиєю, слова помаранчевий птах з білою шиєю утворюють іменниковий вираз, або визначальний вираз в деяких теоріях, який виконує призначення додатка речення.

Посилання

• Фраза // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 546.