Тарантела

Таранте́ла (італ. tarantella) — один із найвідоміших італійських народних танців, поширений особливо на півдні Італії, зокрема, в районі Неаполя, на Сицилії тощо.

Танцюристи тарантели, Неаполь, листівка поч. ХХ ст.

Назва танцю пов'язана з місцем його виникнення — містом Таранто на півдні Італії.

Тарантела — це швидкий і бадьорий танок, багатий на усталені фігури і підскоки. Виконується однією або декількома парами.

Музичний розмір — ³/₈, ⁶/₈, ¹²/₈.

Темп стрімкий. У тарантелі увиразнюється національна характерність і темперамент італійців.

З історією тарантели пов'язано багато легенд. Починаючи з XV століття, вона протягом 2-х століть вважалася єдиним засобом лікування «тарантизму» — божевілля, що викликалося, як вважали, укусом тарантула (отруйного павука, назва якого також походить від міста Таранто). У зв'язку з цим в XVI столітті по Італії мандрували спеціальні оркестри, під гру якого танцювали хворі тарантизмом.

Тарантела виконується під акомпанемент гітари, тамбурина і кастаньєт (на Сицилії), нерідко супроводжується співами.

Починаючи з XIX ст. тарантела як музичний твір використовувалась у стилізованій формі такими композиторами:

• Джакомо Россіні (Італія) — Tarantella у Soirées musicales
• Ференц Ліст (Угорщина) — Tarantella (цикл Венеція і Неаполь).
• Фридерик Шопен (Польща) — Tarantella As-dur концерт 43 для фортепіано.

Ритміку тарантели використовували також українські та російські композитори М.Глинка, П.Чайковський, І.Стравінський, С. Прокоф'єв тощо.

Джерела та література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 11., кн. 1., К., 1984, стор. 140
• Сицилійська культура: тарантела (англ.)
• Розповіді про народні танці (італ.)
• Сторінка, присвячена тарантелі Ґарґано (італ.)

Посилання

• Тарантела // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.