У цьому переліку наведено муровані твердині, що розташовані на теренах Росії — кам'яні фортеці, кремлі, замки, укріплені монастирі. Список побудовано за географічним принципом. У ньому наведено як збережені до нашого часу (повністю або частково), так і втрачені споруди. Споруди, що вціліли більш або менш фрагментарно, позначено рожевим кольором. Об'єкти, що не збереглись повністю або не зберегли мурованих частин виділено сірим кольором. Для кожного об'єкта дається назва, місце розташування, дата спорудження мурів, примітки, фото.
Знаменитий архітектурний комплекс XIV — XX ст. Сучасні муровані стіни з 20 вежами зведено в 1485 — 1495 рр. Вежі дістали нинішнього вигляду після надбудов XVII ст. Загальна довжина стін — 2235 м.
Мури Кремля (як і значна кількість його храмових та світських споруд) побудовано італійцями — Алевізом Фрязіним Старим (Алоїзіо да Корезано), Петром Фрязіним (П'єтро Антоніо Соларі), Марком Фрязіним (Марко Руффо) та Антоном Фрязіним (Антоніо Джильярді)[1]. Значні ділянки стін і деякі вежі дійшли у вигляді новобудов 1780-х рр. та 1812 — 1835 рр. Нині — пам'ятка ЮНЕСКО.
Зведені в 1535 — 1538 рр. італійцем Петроком Малим Фрязіним (Пьєтро Франческо Аннібале).
Первісно при довжині 2527 м мур мав 12 башт. Перебудовувалась у XVII — XIX ст. Більшу частину мурів знищено більшовиками в 1934 — 1935 рр. та наприкінці 1940-х рр. (ділянка вздовж Москви-ріки), залишились фрагменти муру[2] та лише одна з веж.
Великий архітектурний ансамбль, в осн. XVI — XVII ст. Муровані стіни з 12 баштами зведено наприкінці XVI ст.[4] та повністю перебудовані в стилі наришкінського бароко в 1688 — 1704 рр.
Великий архітектурний ансамбль XV — XVIII ст. Монастирська фортеця з 10 вежами збудована в 1540-ві рр., повністю перебудована в XVII ст.
Слугувала царською резиденцією. Монастир в 1608 — 1618 рр. витримав численні ворожі напади й облоги[9]. Фортеця дуже добре збереглась, хоча деякі вежі спотворені перебудовами в XVIII — XIX ст. Пам'ятка ЮНЕСКО.
Архітектурний комплекс XVI — XVIII ст. Муровані стіни довжиною 1640 м з 17 вежами побудовано в 1525 — 1531 рр. скоріш за все італійськими майстрами[15].
Більшість мурів разібрані в XVIII — XIX ст. Залишились фрагменти стін з 7 вежами.
Архітектурний ансамбль XVI — XVII ст. Муровані стіни довжиною бл. 1200 м та вежі зведено в 1670-ті — 1680-ті рр[20][21].
Монастир фактично був цитаделлю міста, бо власне Суздальський кремль не мав мурованих укріпленнь. В царські, пізніше в радянські часи, він слугував в'язницею. Пам'ятка ЮНЕСКО.
Історично поділяється на Старе і Нове міста. Муровані стіни та вежі Старого міста будувались в 1586—1590, 1621—1623 рр., Нового міста — в 1642—1645 рр.[23].
Муровані стіни кремля з 16 вежами зведено в 1640-ві — 1670-ті рр.
Кремль майже повністю знищено наприкінці XVIII ст., до наших часів залишились лише 2 поодинокі вежі — Вользька та Власьєвська (Знаменська)[25]. Залишки кремля — серед міських пам'яток ЮНЕСКО.
Пам'ятка архітектури XVI — XIX ст. Муровані стіни та вежі побудовано в 1560-ті — 1580-ті рр. і повністю перебудовано в 1621 — 1646 рр.
Після численних перебудов XIX ст. від первісних мурів залишились лише ділянки стін та дві вежі[26]. Цей монастирський комплекс іноді й називають "кремлем" Ярославля. Пам'ятка ЮНЕСКО.
Чудово збережений архітектурний ансамбль, в осн. XVI — XVII ст. Стіни та вежі збудовано в 1670 — 1683 рр[27]. ростовським митрополитом Іоною (Сисоєвичем).
До «кремлівського» двору з двох боків приєднано ділянки слабких мурованих огорож. Мури ж власно «кремля» мають 7 високих веж та дві надбрамні церкви-фортеці.
Чудово збережений великий монастир-фортеця XVI — XVII ст. Муровані стіни засновано в 1545 р., але сучасні зведено в 1650-ті — 1680-ті рр. митрополитом Іоною (Сисоєвичем).
Довжина стін — 1040 м.[28], вони мають дві надбрамні церкви-фортеці та 10 веж.
Складалася з кремля та міських укріплень. Мурований Новгородский кремль («Детинець») закладено в 1333 р., в 1484 — 1490 рр. зведено заново Іваном ІІІ[35]. Добре зберігся до нашого часу, хоча в XVII — XIX ст. багато разів перебудовувався та реконструйовувався.
Довжина стін кремля — 1,5 км. Із 12 веж кремля втрачені часом 3. Нині кремль — архітектурний ансамбль XI — XIX ст., пам'ятка ЮНЕСКО. А от з численних кам'яних веж міських укріплень (1391 р., перебудовані в 1502 — 1504 рр.) залишилась лише одна — Біла (Олексіївська) вежа.
Фортеця муровано-земляна, бастіонного типу. Закладено в 1703 р.[37], сучасного вигляду дістала в 1740-ві — 1780-ті рр. Нині це великий архітектурний комплекс XVIII — початку XX ст.
У царські часи слугувала також в'язницею із жорстоким режимом. Пам'ятка ЮНЕСКО. Її окремо розташований кронверк (побудований в XIX ст.) нині займає Артилерійський музей.
Мури — численні форти та батареї, закладені в 1723 р. З XVIII по XX ст. фортеця — головна твердиня столиці — постійно перебудовувалась та вдосконалювалась.
Більшість фортів на острові Котлін та на південному березі Балтики побудовано наприкінці XIX — на початку XX ст. Нині Кронштадт — пам'ятка ЮНЕСКО, хоча більшість укріплень у занедбаному стані.
Складалась із замку та міських укріплень. Замок закладено в 1293 р[38]. (сучасного вигляду набув у XV — XVII ст.), міські мури зведено в 1470-ті рр. і перебудовано в 1690-ті рр.
Сам Виборзький замок непогано зберігся до нашого часу, а від міських укріплень залишились лише 2 вежі — «Кругла» та «вежа Ратуші».
Колись це була найміцніша фортеця Росії — до її складу входили муровані Кремль («Кром») (1337 р.), Довмонтове місто (XIV — XV ст.), два ряди міських укріплень (XV — XVII ст.). Усього було 9,5 км стін та 40 веж[45].
Поруйнована часом фортеця була відреставрована та реконструйована в 1960-ті рр. Краще зберігся комплекс Кремля та Довмонтова міста. Від міських укріплень залишились розрізнені вежі та фрагменти ділянок стін.
Закладена ще в XII ст. Муровані стіни з 6 вежами побудовано наново в 1330-ті рр., пізніше обновлялись і перебудовувались. Довжина стін - бл. 850 м[47].
Фортеця дуже поруйнована часом, проте зберегла всі основні свої частини. Микольский собор у фортеці — 1330-х рр., дзвіниця — XIX ст.
Великий монастир-фортеця, ансамбль XV — XVII ст. Монастир історично поділяється на Старе та Нове міста. Старе місто складається з двох монастирів — Успенського («Великого») та Іванівського («Малого»). Стіни Успенського монастиря зведені в 1523 — 1557 рр., Іванівського — наприкінці XVI ст., Нового міста — в 1653 — 1682 рр.
В 1612 — 1616 рр. стіни Старого міста витримали кілька облог та штурмів польсько-литовських військ[54]. Нині музей-заповідник.
Архітектурний комплекс XVII — XVIII ст. Стіни з 4 вежами збудовано в 1671 — 1675 рр[56].
Комплекс церковних та світських споруд. Ансамбль розташований в самому центрі колишнього Вологодського кремля, в давні часи він був цитаделлю міста. В XVIII ст. стіни частково перебудовано, одна з веж — повністю втрачена.
Складається з цитаделі Нарин-Кала[64] та міських укріплень (останні дійшли із значними втратами). Закладена Сасанідами в VI ст., з тих часів неодноразово перебудовувалась.
Архітектурний комплекс XVII — XIX ст., єдиний в Сибіру мурований кремль. Стіни побудовані С.Ремезовим. Мури складаються з цитаделі — Купецького двору-фортеці (1702 — 1706 рр.)[65] та зовнішніх стін (1708 — 1718 рр.).
У XVII - XVIII століттях за зразком середньовічних фортець було зведено мури декількох монастирів. Хоча старі дерев'яні монастирські стіни частіше мали озброєння, нові твердині оборонної функції вже не виконували.
Монастирський комплекс XVI - XIX ст. Первісні мури зведені ще в 1530-ті рр., проте після численних перебудов XVII - XVIII ст. від них залишилась лише ділянка з трьома вежами.
Монастирський комплекс початку XVI - XVIII ст. Мурована огорожа будувалась поступово, починаючи з першої половини XVI ст. Остаточно комплекс монастирських стін склався у першій половині XVIII ст..
Архітектурний ансамбль початку XVI - XIX ст. Муровані стіни та вежі будувались поступово більше ста років, починаючи з середини XVII ст. За цей час монастирська фортеця втратила усіляке військове значення.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 23 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 21 березня 2009. Процитовано 23 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 22 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 22 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 23 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 18 грудня 2010. Процитовано 23 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 12 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 7 березня 2013. Процитовано 23 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 23 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)