Сніг

	Сніг
Колір	білий
З матеріалу	Кристали льоду і повітря
Досліджується в	Нівологія
Температура плавлення	0 °C
	Сніг у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сніг.

Сніг — тверді атмосферні опади у вигляді шестикутних пластинок чи призм з кристаликів льоду (сніжинок). Випадає сніг здебільшого з шарувато-дощових хмар. Сніжинки надзвичайно різноманітні за формою.

Розміри

Сніжинки (СЕМ)

Діаметр сніжинок сягає від одного до декількох міліметрів. У безвітряну погоду і за температури близько 0 °C при зіткненні сніжинки можуть з'єднуватись у більші, діаметром декілька сантиметрів.

Утворення

Сніг утворюється, коли мікроскопічні краплі води в хмарах притягуються і замерзають. Утворені кристалики льоду, що спочатку не перевищують 0,1 мм у діаметрі, падають і ростуть у результаті конденсації на них вологи з повітря. При цьому утворюються шестикутні кристалічні форми. Через структуру молекул води між променями кристала можливі кути тільки 60° і 120°. Основний кристал води має в площині форму правильного шестикутника. На вершинах такого шестикутника потім осідають нові кристали, на них наступні, і так утворюються різні форми сніжинок-зірочок.

У високих термальних колонах кристали неодноразово частково тануть і кристалізуються заново. Через це порушується регулярність кристалів і утворюються змішані форми. Кристалізація всіх шести променів відбувається одночасно у практично однакових умовах і тому форми окремих променів сніжинки виходять однаковими.

Різноманіття форм снігу

Розроблена 1951 року Міжнародна класифікація вирізняла 10 основних типів сніжинок, в кожному з яких було виділено ще три додаткові варіанти форми (на малюнку). Зараз вважається, що існує щонайменше 130 різних форм сніжинок. Така велика кількість форм сніжних кристалів зумовлена складністю і різноманітністю умов утворення, рухом повітря, різною вологістю в хмарах, де вони зароджуються, і зміною цих умов на шляху сніжинки до поверхні землі. За час снігопаду форма падучих сніжинок може кілька разів змінюватися; тоді в шарі снігу одного снігопаду можна виявити вторинну шаруватість, пов'язану зі змінами сніжних кристалів, що випали.

Мокрий сніг

Мо́крий сніг — сніг, що випадає за близьких до нуля додатних температурах повітря, коли сніжинки підтануть або коли разом зі снігом випадає дощ чи падає лапатий сніг.

Щільність снігу

Щільність снігу — відношення об'єму води, який отримують з розтопленої певної проби снігу, взятої зі снігового покриву, до об'єму цієї проби снігу.

Густина зовсім свіжого снігу в холодну погоду становить 50-70 кг/м³, осілого 200—300 кг/м³, частково розтопленого і перемороженого 500—800 кг/м³^[1].

Сніг як погодне явище

Сніг є одним з неодмінних атрибутів зими. Попри те, що від'ємні зимові температури можливі й за відсутності снігу, одна з основних умов кліматичної зими — наявність стійкого (постійного) снігового покриву. У теплих регіонах планети (наприклад, на Аравійському півострові) таке погодне явище, як сніг, відсутнє або спостерігається тільки один раз на кілька десятиліть.

В Україні сніговий покрив встановлюється на більшій частині країни. У північно-східних районах, де клімат континентальніший, сніг зазвичай тримається довше, ніж на іншій території країни.

Скрип (хрускіт) снігу

Сніговий покрив

При здавлюванні сніг видає звук, що нагадує скрип (хрускіт). Цей звук виникає при ходьбі по снігу, натисканні на свіжий сніг полозами саней, лижами, при ліпленні сніжок тощо]Скрип снігу чути за температури нижче −2°^[2] (за іншими даними, нижче −5°^[3]). За вищої від цієї температури скрип не чути.

Вважається, що є дві основні причини виникнення порипування снігу:

ламання кристаликів снігу;
ковзання, зміщення і тертя кристаликів снігу один до одного під тиском.

Основною причиною скрипу (хрускоту) снігу вважається перша.

В акустичному спектрі скрипу снігу є два максимуми: в діапазоні 250—400 Гц і 1000—1600 Гц. Характер вихідних звуків залежить від температури снігу. На початку XX ст. метеорологи навіть пропонували оцінювати температуру снігу за характером скрипу. Ломка крижаних бурульок і зламування льоду криголамом дають подібний розподіл частот (125—200 Гц і 1250—2000 Гц), проте у випадку льоду максимуми чіткіше виражені та відокремлені один від одного^[4]. Посилення морозів робить кристалики твердішими, одначе більш крихкими. У результаті цього зростає високочастотна складова (1000—1600 Гц) — скрип сухого морозного снігу. Якщо ж мороз слабшає і температура стає вищою від −6 °C, то високочастотний максимум згладжується, а потім майже повністю зникає^[5].

Танення снігу впливає і на характер тертя сніжинок одна об одну: змочені кристалики видають звук, відмінний від звуку тертя сухих сніжинок, а за певної вищої температури сніг взагалі перестає скрипіти. Це пов'язано з тим, що за певної температури сніжинки при стисненні не стільки ламаються, скільки починають підтавати, енергія здавлювання витрачається не на злам кристаликів, а на танення сніжинок, виділена вода змочує сніжинки й замість сухого тертя виникає «ковзання сніжинок по змоченій поверхні».

На характер звуку впливає також форма сніжинок.

Скрип, подібний на скрип снігу, можна отримати, якщо стискати, наприклад, змішані сіль і цукор. Це використовували, зокрема, при озвучуванні фільму «Олександр Невський»^[6].

Танення та сублімація

Мокрий сніг на сосні

У нормальних умовах сніг тане за температури повітря понад 0 °C. Проте в природі значні обсяги снігу випаровуються і за від'ємних температур, минаючи рідку фазу. Цей процес легко спостерігати самостійно. Такий перехід від твердого стану до газоподібного називається сублімацією. Особливо інтенсивно відбувається сублімація снігу під впливом сонячного світла, проте існують дослідження, які демонструють інтенсивне випаровування снігових частинок в результаті їхньої взаємодії під час перенесення снігу хурделицею^[7].

Вплив на рослини та тварини

Сніг на деревах

Сніг в ялинковому лісі

Рослини та тварини, що є ендеміками засніжених територій, виробляють способи адаптації. Серед адаптивних механізмів для рослин — хімічна адаптація до замерзання^[8], спокій, сезонне відмирання, виживання насіння; а для тварин — сплячка, ізоляція, хімічна адаптація до замерзання, зберігання їжі, використання резервів зсередини тіла та скупчення для взаємного обігріву.^[9]

Сніг взаємодіє з рослинністю двома основними способами: рослинність може впливати на відкладення та утримання снігу і, навпаки, наявність снігу може впливати на розподіл і ріст рослинності. Гілки дерев, особливо хвойних, перехоплюють падаючий сніг і запобігають його накопиченню на землі. Сніг, що завис на деревах, знімається швидше, ніж той, що лежить на землі, через те, що він більше піддається впливу сонця та руху повітря. Дерева та інші рослини також можуть сприяти утриманню снігу на землі, який в іншому випадку був би здутий в інше місце або розтопився б під впливом сонця. Сніг впливає на рослинність кількома способами: наявність накопиченої води може сприяти росту, проте щорічний початок росту залежить від сходу снігового покриву для тих рослин, які поховані під ним. Крім того, лавини та ерозія від танення снігу можуть знищувати рослинність^[10].

Сніг у м. Дніпро

Сніг підтримує різноманітність тварин як на поверхні, так і під нею. Багато безхребетних процвітають у снігу, зокрема павуки, оси, жуки, снігові скорпіони та веснянки. Такі членистоногі зазвичай активні при температурі до −5 °C (23 °F). Безхребетні поділяються на дві групи щодо виживання при мінусових температурах: морозостійкі та ті, що уникають замерзання, оскільки є чутливими до замерзання. Перша група може бути холодостійкою завдяки здатності виробляти антифриз у рідинах свого тіла, що дозволяє вижити при тривалому впливі низьких температур. Деякі організми взимку голодують, що призводить до виведення чутливого до заморозків вмісту з їхніх травних трактів. Здатність виживати в умовах відсутності кисню в льоду є додатковим механізмом виживання^[11].

Під снігом активно живуть дрібні хребетні. Серед хребетних тварин альпійські саламандри активні під снігом при температурі до −8 °C (18 °F) ; навесні вони виходять на поверхню і відкладають яйця в талих водоймах. Серед ссавців ті, хто залишається активним, зазвичай менші за 250 грамів. Всеїдні частіше впадають у заціпеніння або впадають у сплячку, тоді як травоїдні тварини влаштовують під снігом схованки з їжею. Полівки запасають до 3 кілограмів їжі, а пискухи — до 20 кілограмів. Полівки також збираються у спільні гнізда, щоб скористатися теплом одна одної. На поверхні вовки, койоти, лисиці, рисі та ласки покладаються на цих підземних мешканців у пошуках їжі й часто пірнають у сніговий покрив, щоб знайти їх^[12].

Сніг на інших планетах та супутниках

Марсіанська північна полярна шапка в 1999 році

Спостереження марсохода «Фенікс» засвідчують, що на Марсі трапляються кристали снігу на водній основі на високих широтах^[13]. Окрім звичного нам снігу на Марсі також випадає сніг з твердої вуглекислоти (крім постійних полярних шапок зі звичайного льоду, на Марсі регулярно утворюються сезонні шапки з замерзлого вуглекислого газу («сухий» лід)^[14].

Спостереження з космічного апарату «Магеллан» виявили на Венері металічну речовину, яка випадає у вигляді «венеріанського снігу» і залишає на найвищих гірських вершинах Венери речовину з високим коефіцієнтом відбиття, що нагадує земний сніг. Враховуючи високі температури на Венері, основними кандидатами на цей осад є сульфід свинцю та сульфід вісмуту(ІІІ)^[15].

На Титані, супутнику Сатурна, метан, що найчастіше випадає у вигляді дощу, в холодних областях випадає у вигляді снігу (подібно до того, як на Землі це відбувається з водою)^[16].

Тритон, супутник Нептуна, на більшій частині вкритий шаром снігу, що робить його досить яскравим (він відбиває близько 85 % світла). Сніг Тритона складається з замерзлих азоту, води, вуглекислого газу, невеликих домішок монооксиду вуглецю, метану й етану. Він має рожевий відтінок, який йому надають більш складні сполуки, що утворюються з метану й азоту під дією ультрафіолетового випромінювання та космічних променів. Товщина шару цього снігу та криги поблизу полюсів, ймовірно, сягає сотень метрів^[17].

Сніг у будівництві

Сніг на даху

Сніг завдяки невисокій щільності є гарним теплоізоляційним матеріалом, і за відсутності інших матеріалів його використовують у будівництві іглу.

Сніг, особливо свіжий, — непоганий теплоізолятор. Його коефіцієнт теплопровідності — 0,1−0,15 Вт / (м * град) (на рівні хороших утеплювачів). Але зі злежуванням снігу цей коефіцієнт зростає.

Цікаві факти

Максимальний, достовірно зафіксований, діаметр сніжинки становив 380 мм^{[джерело?]}.
За ініціативою Міжнародної федерації лижного спорту (FIS), у третю неділю січня запроваджено проводити Всесвітній день снігу (World Snow Day)^[18].
Трактат Йоганна Кеплера «Про шестикутні сніжинки» вважають першою науковою працею в галузі кристалографії.

Сніг у фразеологізмах

Боятися, як торішнього снігу — зовсім не боятися.
Було (буде, є) [стільки] користі (потіхи та т. ін.), як з (із) торішнього снігу — зовсім не було, не буде, немає користі, потіхи тощо.
Вічний сніг — сніг, що лежить на високих горах і ніколи не розтає до кінця.
До білого снігу — дуже довго, тривалий час.
До глибокого снігу — до глибокої зими.
До [першого] снігу — до початку зими.
Зимою (взимку) снігу не дістанеш у нього (неї) — про дуже скупу людину.
Орати носом сніг — падати обличчям у сніг.
Побіліти, як сніг — стати дуже блідим; дуже збліднути.
Потрібний (потрібен), як торішній сніг — зовсім непотрібний.
Сніг куриться — сніг крутиться в повітрі.
Як сніг на голову — зненацька, несподівано, раптово^[19].

Див. також

Примітки

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 13 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)(англ.)
↑ Основные физические свойства воды, водяного пара, льда, снега. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 15 лютого 2012.
↑ Страница 2^{[недоступне посилання з липня 2019]}
↑ Загадки простой воды. Книги. Наука и техника. Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 15 лютого 2012.
↑ http://www.aliki.ru/library/n-t/tp/mr/sn.htm^{[недоступне посилання з червня 2019]}
↑ Простые опыты. Снег скрипит :: Класс!ная физика. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 15 лютого 2012.
↑ Дюнин А. К. В царстве снега. — Новосибирск : Наука, Сибирское отделение, 1983. Архівовано з джерела 15 березня 2008
↑ Gusta, Lawrence V.; Tanino, Karen K.; Wisniewski, Michael E. (2009). Plant Cold Hardiness: From the Laboratory to the Field (англ.). CABI. с. 19—27. ISBN 978-1-84593-513-9.
↑ Jones, H. G. (2001). Snow Ecology: An Interdisciplinary Examination of Snow-Covered Ecosystems. Cambridge University Press. с. 248. ISBN 978-0-521-58483-8.
↑ Michael P. Bishop; Helgi Björnsson; Wilfried Haeberli; Johannes Oerlemans; John F. Shroder; Martyn Tranter (2011), Singh, Vijay P.; Singh, Pratap; Haritashya, Umesh K. (ред.), Encyclopedia of Snow, Ice and Glaciers, Springer Science & Business Media, с. 1253, ISBN 978-90-481-2641-5
↑ Jones, H. G. (2001). Snow Ecology: An Interdisciplinary Examination of Snow-Covered Ecosystems. Cambridge University Press. с. 248. ISBN 978-0-521-58483-8.
↑ Jones, H. G. (2001). Snow Ecology: An Interdisciplinary Examination of Snow-Covered Ecosystems. Cambridge University Press. с. 248. ISBN 978-0-521-58483-8.
↑ "Diamond Dust" Snow Falls Nightly on Mars. web.archive.org. 17 вересня 2009. Процитовано 10 вересня 2024.
↑ Chicarro, Agustin (22 вересня 2008). Mars polar cap mystery solved. SpaceNews (англ.). Процитовано 10 вересня 2024.
↑ Jones Otten, Carolyn (10 лютого 2004). 'Heavy metal' snow on Venus is lead sulfide. The Source (англ.). Washington University in St Louis. Процитовано 10 вересня 2024.
↑ Martinez, Carolina. Massive Mountain Range Imaged on Saturn's Moon Titan. NASA Jet Propulsion Laboratory (JPL) (амер.). Процитовано 10 вересня 2024.
↑ McFadden Lucy-Ann, Weissman Paul, Johnson Torrence (2006). Encyclopedia of the Solar System (вид. 2). Academic Press. с. 483—502. ISBN 0-12-088589-1. Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 9 жовтня 2012.
↑ Всесвітній день снігу в 2020. DilovaMova.com — Календар (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 17 січня 2020.
↑ Сніг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

Сніг // Академічний тлумачний словник української мови [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]

Посилання

Сніг у сестринських Вікіпроєктах
	Цитати у Вікіцитатах^?
	Файли у Вікісховищі^?

Сніг // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Сніг // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1784. — 1000 екз.
Kenneth G. Libbrecht — Snowflake FAQ [Архівовано 9 березня 2021 у Wayback Machine.]
Snow at above freezing temperatures
Snowpack energy and mass balance An article that contains detailed analysis of snowpack energy and mass balance.
Ultra-high resolution images^{[недоступне посилання з травня 2019]} of snowflakes, hosted by the Electron Microscopy Unit of the USDA Beltsville Agricultural Research Center
United Nations Environment Programme: Global Outlook for Ice and Snow [Архівовано 8 червня 2007 у Wayback Machine.]

[Густина_снігу_й_льоду-1] Архівована копія. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 13 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)(англ.)

[2] Основные физические свойства воды, водяного пара, льда, снега. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 15 лютого 2012.

[3] Страница 2^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[4] Загадки простой воды. Книги. Наука и техника. Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 15 лютого 2012.

[5] ttp://www.aliki.ru/library/n-t/tp/mr/sn.htm^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[6] Простые опыты. Снег скрипит :: Класс!ная физика. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 15 лютого 2012.

[7] Дюнин А. К. В царстве снега. — Новосибирск : Наука, Сибирское отделение, 1983. Архівовано з джерела 15 березня 2008

[8] Gusta, Lawrence V.; Tanino, Karen K.; Wisniewski, Michael E. (2009). Plant Cold Hardiness: From the Laboratory to the Field (англ.). CABI. с. 19—27. ISBN 978-1-84593-513-9.

[SnowEcology-9] Jones, H. G. (2001). Snow Ecology: An Interdisciplinary Examination of Snow-Covered Ecosystems. Cambridge University Press. с. 248. ISBN 978-0-521-58483-8.

[Snowenclyclopedia-10] Michael P. Bishop; Helgi Björnsson; Wilfried Haeberli; Johannes Oerlemans; John F. Shroder; Martyn Tranter (2011), Singh, Vijay P.; Singh, Pratap; Haritashya, Umesh K. (ред.), Encyclopedia of Snow, Ice and Glaciers, Springer Science & Business Media, с. 1253, ISBN 978-90-481-2641-5

[SnowEcology2-11] Jones, H. G. (2001). Snow Ecology: An Interdisciplinary Examination of Snow-Covered Ecosystems. Cambridge University Press. с. 248. ISBN 978-0-521-58483-8.

[SnowEcology3-12] Jones, H. G. (2001). Snow Ecology: An Interdisciplinary Examination of Snow-Covered Ecosystems. Cambridge University Press. с. 248. ISBN 978-0-521-58483-8.

[13] "Diamond Dust" Snow Falls Nightly on Mars. web.archive.org. 17 вересня 2009. Процитовано 10 вересня 2024.

[14] Chicarro, Agustin (22 вересня 2008). Mars polar cap mystery solved. SpaceNews (англ.). Процитовано 10 вересня 2024.

[15] Jones Otten, Carolyn (10 лютого 2004). 'Heavy metal' snow on Venus is lead sulfide. The Source (англ.). Washington University in St Louis. Процитовано 10 вересня 2024.

[16] Martinez, Carolina. Massive Mountain Range Imaged on Saturn's Moon Titan. NASA Jet Propulsion Laboratory (JPL) (амер.). Процитовано 10 вересня 2024.

[McFadden+2006-17] McFadden Lucy-Ann, Weissman Paul, Johnson Torrence (2006). Encyclopedia of the Solar System (вид. 2). Academic Press. с. 483—502. ISBN 0-12-088589-1. Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 9 жовтня 2012.

[18] Всесвітній день снігу в 2020. DilovaMova.com — Календар (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 17 січня 2020.

[19] Сніг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]