Салівка (Кременчуцький район)

село в Полтавській області, Україна

Са́лівка — село в Україні, у Горішньоплавнівській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 920 осіб. Колишній центр Салівської сільської ради.

село Салівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Кременчуцький район
Тер. громада Горішньоплавнівська міська громада
Код КАТОТТГ UA53020030130013573
Облікова картка Салівка 
Основні дані
Населення 920
Поштовий індекс 39752
Телефонний код +380 5366
Географічні дані
Географічні координати 48°59′56″ пн. ш. 33°46′40″ сх. д. / 48.99889° пн. ш. 33.77778° сх. д. / 48.99889; 33.77778
Середня висота
над рівнем моря
85 м
Водойми р. Кобелячок
Відстань до
районного центру
47 км
Найближча залізнична станція Потоки
Відстань до
залізничної станції
24 км
Місцева влада
Карта
Салівка. Карта розташування: Україна
Салівка
Салівка
Салівка. Карта розташування: Полтавська область
Салівка
Салівка
Мапа
Мапа

CMNS: Салівка у Вікісховищі

Географія

ред.

Село Салівка знаходиться на берегах річки Кобелячок, яка через 2 км впадає в річку Дніпро, неподалік Кам'янського водосховища, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Петрашівка, нижче за течією примикає село Карпівка. За 47 км від райцентру й за 24 км від залізничної станції Потоки, за 12 км від м. Горішні Плавні.

Походження назви

ред.

Існує декілька версій. Перша свідчить про те, що після розпаду Запорозької Січі у XVIII ст. частина запорожців розійшлась по Україні. Один козак на прізвище Сало поселився на території майбутнього села. Від його імені й пішла назва Салівка.

Друга версія трактує походження назви села від прізвища пана Саловського, який нібито й заснував село. Попервах воно називалося Саловське, а пізніше було скорочено на Салівку, тобто набуло типовішої для цих країв форми. Друга версія, на нашу думку, більше схожа на правду, хоча жителі села, тобто їхня більшість, вірять у першу.[1]

Історія

ред.

Ймовірно було засноване напркінці 17 - 18ст. з окремих хуторів. У 1900 році налічувалося 130 дворів та 692 жителя. До Салівської громади Келебердянської волості належали такі хутори: Бабці, Білецький, Городянки, Карпенки, Колесники, Плахотники, Проценки, Сакви, Стогніївка, Швеці (Шевці). У 1899 збудовано дерев'яну Благовіщенську церкву, при якій діяла церковно-парафіяльна школа.

У 1910 - 149 дворів та 819 жителів.

Радянський режим проголошено в січні 1918 року. З березня 1923р по вересень 1930р входила до складу Потіцького району Кремечуцької окр.

У 1923 році налічувалося 307 жителів.

У 1926 році 191 двір та 848 жителів.

Під час німецько-фашиської окупації (3.ІХ 1941 - 29.ІХ 1943) гітлерівці стратили 4 мирних жителів, вивезли на примусові роботи до Німеччини 121 чол.

У 60 - 70х роках 20ст. в зв'язку з спорудженням Дніпродзержинського водосховища село перенесено північніше на нове місце і разбудовано за єдиним планом. Радофіковано, електрифіковано, газифіковано. Діє водогін. Більшість вулиць заасфальтовано.

На околиці Салівки (поряд з Шматківським гранкар’єром, в урочищі Роблена могила на лівому березі р. Дніпро) розташована група курганів.

Група курганів складається з 15-ти насипів (за іншими данними12 насипів[2]) (уточнена розвідковими обстеженнями О.Б. Супруненка), Майдан «Роблена Могила»[3] задернована, інші насипи розорюються. Розміри (висота х діаметр): від 0,40 х 20 м до 3,50 х 40 м.

І-І тис. до н.е. до бронзи, ранній залізний вік.

Де-факто розміщена в межах Кобеляцького району.

Оглядалася О.Б. Супруненком (1982 р., 2008 р.), К.М. Мироненком (2010 та 2011 рр.).[4]

Економіка

ред.

Молочно-товарна;Неіснує, птахо-товарна. Свинячо-товарна і вівці-товарна ферма також неіснує, машинно-тракторні майстерні після приватизації припинили своє існування.

Соціальна сфера

ред.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт;
  • Будинок культури;В аварійному стані.
  • Школа;
  • Стадіон.

Визначні пам'ятки

ред.
  • Братська могила радянських воїнів загиблих у 1941р і 1943р
  • Пам'ятник полеглим воїнам у роки Другої Світової війни (1952р)

Примітки

ред.
  1. [Матеріали науково-практичної конференції «Кременчуку — 435 років» (укр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2011. Процитовано 12 липня 2011. Матеріали науково-практичної конференції «Кременчуку — 435 років» (укр.)]
  2. Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Полтавська область/Кременчуцький район/Горішньоплавнівська громада
  3. Пам’ятка археології місцевого значення.Наказ Міністерства культури, молоді та спорту України № 1062 від 25.02.2020 р. охоронний номер 2359-Пл.
  4. Проєкт Віртуальні мандрівки Полтавщиною створений Комунальним закладом Центр охорони та досліджень пам'яток археології Полтавської обласної ради.

Посилання

ред.