Вікіпедія

Оса (ЗРК)

Радянський зенітний ракетний комплекс малого радіусу дії
(Перенаправлено з Оса (зенітний ракетний комплекс))

«Оса» (індекс ГРАУ — 9К33, за класифікацією МО США і НАТО — SA-8 Gecko) — радянський зенітно-ракетний комплекс. Комплекс має забезпечувати протиповітряну оборону дивізійної ланки.

9K33 «Оса»
Типамфібія 6×6 зенітно ракетна система
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні1971–нині
Історія виробництва
РозробникДослідницький інститут НІІ-20
Розроблено1960—1972
Виготовлення1970—1988[1]
Виготовлена
кількість		1,200[2]
ВаріантиOSA-A, OSA-AK, OSA-AKM, OSA-M
Характеристики (OSA-AKM)
Вага17.5 тон
Довжина9.14 м
Ширина2.75 м
Висота4.20 м (зі складеною радіолокаційною щоглою)
5 солдатів
Головне
озброєння
6 9М33, 9М33М1, 9М33М2 або 9М33М3 ракети
Двигундизель 5Д20Б-300Б
300
Дорожній просвіт400 мм
Операційна
дальність
500 км[3]
Швидкість80 км/г
8 км/г (вплав)
Оса (ЗРК) у Вікісховищі
Бойова машина 9А33Б зенітно-ракетного комплексу 9К33 «Оса»

Розробка почалася 27 жовтня 1960 року, прийнятий на озброєння 4 жовтня 1971 року. Комплекс оснащений чотирма зенітними керованими ракетами 9M33, модифікація «Оса-АК» має 6 ракет 9М33М2, а «Оса-АКМ» — 6 ракет 9М33М3. На кінець 2007 року був найчисельнішим в Росії комплексом військової ППО. На озброєнні більше 400 машин.[4]

Модифікації

ред.

9К33-1Т «Оса-1Т»

ред.

Запропонована модернізація білоруською компанією «Тетраедр» передбачала комплекс заходів, які включали б, серед іншого, заміну бортової електроніки на цифрову. До основних відмінностей від базового комплексу відносять:[5]

  • нова система наведення ракети
  • збільшена автоматизація роботи системи
  • нова елементна база ЗРК

Цією ж компанією розроблено модернізований варіант цього зенітно-ракетного комплексу Т38 «Стилет», у якому замінено шасі та використовується нова зенітна ракета українського виробництва Т382[5].

Варіант «Укррадарпроєкт»

ред.

Варіант модернізації комплексу розроблений українським підприємством «Укррадарпроект», зокрема заміна на нову елементну базу, що передбачає:[5]

  • заміну електронно-променевих трубок,
  • радіоламп та лампи біжної хвилі,
  • відикона та інших морально застарілих елементів,
  • встановлення ПЗЗ матриці в двох діапазонах,
  • доопрацьованої телевізійно-оптичної головки.

Також українська модернізація ЗРК «Оса» дозволяє отримувати зовнішні цілевказівки від зовнішнього командного пункту в радіусі 90 км та працювати в 4-х режимах віддаленості від зовнішнього командного пункту:[5]

  • 12 км
  • 25 км
  • 45 км
  • до 90 км

Окрім того введено режим автоматичного ведення цілі у видимому та інфрачервоному діапазоні, а для протидії сучасним засобам радіоелектронного виявлення введено секторний режим (робота від 6 до 360 градусів) та режим мерехтіння, що дозволяє зменшувати час перебування в ефірі й фактично ймовірність бути виявленим супротивником[5].

Ракета Т382 КБ «Луч»

ред.

Т382 — українська зенітна керована ракета (ЗКР) малої дальності, розроблена ДП "Державне Київське конструкторське бюро «Луч» для україно-білоруської модернізації ЗРК Оса — Т38 «Стилет». Існує лише у вигляді макету. Ракета має два ступені та здатна знищувати цілі на відстані від 1.5 до 20 км; для порівняння базова ракета 9М33 знищує цілі на вдвічі меншій максимальній відстані[5].

Бойове застосування

ред.

Російсько-українська війна

ред.
Докладніше: Війна на сході України

Комплекси «Оса» було використано у війні на сході України[6].

12 жовтня 2018 року українськими засобами протиповітряної оборони було виявлено два безпілотні літальні апарати, які перетнули лінію розмежування і рухалися в напрямку Лисичанського нафтопереробного заводу. Обидва БПЛА були ідентифіковані як ударні й такі, що становлять загрозу життю та здоров'ю мирних мешканців. Було прийнято рішення на застосування засобів ППО. В результаті відбиття повітряної атаки один безпілотний літальний апарат противника було збито на висоті близько 2 км, другому вдалося повернутися на непідконтрольну територію. Уламки від ракети впали на території місцевої школи та біля Лисичанського заводу ГТВ. Дітей довелось терміново евакуювати, ніхто з цивільного населення не постраждав[7][8].

Наступного дня в небі над Лисичанськом українським вертольотом вогневої підтримки Мі-24П було збито російський БПЛА «Орлан-10»[9].

Громадянська війна в Сирії

ред.
Докладніше: Громадянська війна в Сирії

Один комплекс було захоплено озброєною опозицією. Ймовірно, з цього комплексу був збитий один вертоліт військ Асада.

Друга Карабаська війна

ред.
Докладніше: Друга Карабаська війна

Станом на кінець жовтня 2020 року вірменські військові втратили до 16 пускових установок ЗРК «Оса». Всі вони були уражені високоточними боєприпасами з ударних БПЛА Bayraktar TB2 та «дронів-камікадзе» IAI Harop. Окрім цих пускових установок, зафіксовано ураження і однієї транспортно-заряджальної машини зенітного ракетного комплексу «Оса»[10].

Оскільки ці ЗРК стали одними з найбажаніших цілей для ударів із дронів Азербайджану, у Вірменії активно використовують і їх макети, аби опонент використовував дороговартісні боєприпаси не за призначенням[10].

Оператори

ред.

Восени 2021 року, на полігоні Ягорлик в рамках навчань «Об'єднані зусилля-2021» відбулись бойові стрільби підрозділів протиповітряної оборони Збройних Сил України. Для їх проведення були залучені ЗРК «Оса-АКМ» із складу частин ППО Сухопутних військ ЗС України.[11]

Галерея

ред.
  •  
    Український зенітний ракетний комплекс Оса під час тренувального маршу перед парадом на День незалежності, 22 серпня 2014 року, Київ, Україна.
  •  
    На тренуваннях, 2021 рік
  •  
    На тренуваннях, 2021 рік

Примітки

ред.
  1. ↑ Прочие с долевым участием. www.kupol.ru. Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 28 березня 2012.
  2. ↑ Зенитный ракетный комплекс "Оса". Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 28 березня 2012.
  3. ↑ Pike, John. SA-8 GECKO / 9K33M3 Osa-AKM. www.globalsecurity.org. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
  4. ↑ Архив новостей[недоступне посилання з червня 2019]
  5. ↑ а б в г д е ж У ЗРК «Оса» йорданської армії зацікавлені в Україні. Український мілітарний портал. 28 жовтня 2017. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  6. ↑ Жирохов М. (20.12.2015). Штурмовики Су-25 в боях на Донбасі. Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
  7. ↑ На підльоті до Лисичанська вранці було збито безпілотник, ще один зник на непідконтрольній території. Інтерфакс. 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  8. ↑ Військові розповіли, що і чому впало на подвір’я школи в Лисичанську. Радіо "Свобода". 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  9. ↑ Вертоліт ООС збив над Лисичанськом російський дрон. Укрінформ. 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  10. ↑ а б Люксіков Михайло (31 жовтня 2020). Азербайджан покаже трофейний ЗРК «Оса» у Баку. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020.
  11. ↑ ЗСУ провели перші в цьому році бойові стрільби ЗРК С-125 та "Оса-АКМ" | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оса (ЗРК)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оса_(ЗРК)&oldid=43646240