Орфоепічний словник

Орфоепі́чний (ортоепі́чний) словни́к — словник, що містить у собі інформацію щодо правильної вимови слів та їхніх граматичних форм.

Орфоепічний словник (Київ, 1984)

Цей словник відбиває орфоепічну норму, тобто сучасну йому літературну вимову й наголос. Відрізняється від тлумачного словника способом опису слова, оскільки розкриває слово лише в орфоепічному аспекті.

Завдання орфоепічного словника — піднесення культури усного мовлення для сприяння правильності та швидкості взаєморозуміння між людьми усуненням діалектних рис у мовців і оволодінням нормами української літературної мови.

Зразок орфоепічного словника — «Орфоепічний словник» Миколи Погрібного (1984), у вміст якого ввійшли 44 000 слів. У словнику подаються вимова й наголос слів відповідно до загальноприйнятих літературних норм.

Після проголошення незалежності України з'явилося двотомне видання «Орфоепічний словник української мови» (серія «Словники України»).

Джерела

• Орфоепічний словник / уклад. М. І. Погрібний. — К. : Радянська школа, 1984.
• Орфоепічний словник української мови (Т. 1. — К. : Довіра, 2001. Т. 2 — К. : Довіра, 2003).