Науковець

людина, яка професійно використовує науку в дослідженнях

Науко́вець[1] (науко́виця[2][3]), також уче́ний[4] — спеціаліст у щонайменше одній галузі науки, котрий у своїх дослідженнях застосовує лише наукові методи.

Ректор Болонського університету Юрій Котермак (Дрогобич) на українській поштовій марці

Визначення

ред.

У законодавстві України науковцем вважається фізична особа, яка має вищу освіту та проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження і отримує наукові та/або науково-технічні результати[5].

Українська дослідниця в галузі фізики та наукового термінознавства Ольга Кочерга зауважує, що назви професій українською мовою мають форму іменників (робітник, службовець тощо) на відміну від російської мови, де поширеною є прикметникова форма (рос. рабочий, служащий). Однак замість слова науковець в українській мові поширене слово вчений. Водночас слово вчений усталено вживають і замість науковий у словосполученнях учений секретар, учена рада. Назви наших учених звань, які вже звично співіснують із науковими ступенями, — молодший і старший науковий співробітник (калька з рос. сотрудник)[6].

Англійський відповідник англ. «scientist» запропонував 1833 року Вільям Вевелл на прохання поета Семюела Колріджа. До того використовували природничий філософ (natural philosopher) або людина науки (man of science).[джерело?]

У румунській, турецькій, японській та багатьох інших мовах науковців також називають буквально — «людина науки», наприклад: «ом де штіінца» (рум. om de știință)[7], «билим инсанлар» (тур. bilim insanlar)[8], «каґаку-ся» (яп. 科学者) тощо. У китайській мові науковці — «вмістилище науки» («кесюецзя», кит.: 科学家)[9].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Науковець // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Науковиця // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. Пошук. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Процитовано 27 квітня 2022.
  4. Учений // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»
  6. Ольга Кочерга. Деякі міркування про шляхи і манівці розвитку української наукової термінології. Архів оригіналу за 28 вересня 2006. Процитовано 4 грудня 2006.
  7. Alexandru Safta (2 квітня 2011). Top 10: Oameni de știință puțin cunoscuți care au schimbat lumea. Știință & Tehnică (амер.). Процитовано 1 березня 2021.
  8. Günümüz Dünyasını Şekillendiren 5 Bilim İnsanı - Vizyoner Genç. vizyonergenc.com (тур.). Процитовано 1 березня 2021.
  9. Новий українсько-китайський словник (кит. 新编乌克兰语汉语词典) / гол. ред. Хуан Юечжень. — 2013. — 1414 с. ISBN:978-7-100-05676-2. Див. Українсько-китайський словник

Посилання

ред.