Наркотик

речовини, які певним чином впливають на організм людини, в основному на нервову систему, та можуть викликати залежність

Нарко́тик (від дав.-гр. ναρκῶ — призводити до заціпеніння; дав.-гр. ναρκωτικός — запаморочливий) — субстанція природних чи штучних речовин, які здатні викликати фізичну та психічну залежність, внаслідок заміщення однієї з речовин-учасників природного метаболізму[1]. Хімічні речовини рослинного чи синтетичного походження, що викликають нечутливість до болю або зміну сприйняття болю, та спричиняють зміни психічного стану людини, а за систематичного вживання — залежність від них. Впливаючи на нервові центри головного мозку, наркотик може створювати підняття настрою, психічне збудження, надмірну сонливість, незвичайну безпідставну веселість — ейфорію, а іноді й змінені стани свідомості або галюцинації. У небезпечних випадках психічні стани можуть бути цілком нереалістичними, змінюватись відчуття власного тіла, можуть виникати деперсоналізація та дереалізація, зникнення часових та просторових меж.

Героїн

Визначення терміну

ред.

Згідно з Всесвітньою організацією охорони здоров'я

ред.

Наркотик — хімічний агент, що викликає ступор, ко́му або нечутливість до болю. Термін зазвичай відноситься до опіатів або опіоїдів, які називають наркотичними анальгетиками[2][3]

В Україні

ред.

Офіційним визнанням речовини наркотичною в Україні є включення її до переліку наркотиків наказом міністра охорони здоров'я.

Термін «наркотична речовина» включає три критерії:

  1. медичний;
  2. соціальний;
  3. юридичний;

Вони пов'язані між собою і в правовому аспекті — зобов'язують визнавати речовину наркотичною лише за умови, якщо вона відповідає всім трьом критеріям.

  • Медичний критерій полягає в тому, що речовина повинна справляти специфічну дію на ЦНС (заохочувальну, седативну, галюциногенну та інше), яка і є безпосередньою причиною її немедикаментозного застосування.
  • Під соціальним критерієм мається на увазі, що немедикаментозне вживання даного засобу набуває таких масштабів, які становлять серйозну суспільну небезпеку.
  • Юридичний критерій базується на обох вищезгаданих і вимагає, аби відповідна речовина була законодавчо внесена до списку наркотиків.

Класифікація психоактивних речовин[4]

ред.

Наркотичні препарати

ред.

По критерію небезпечності, наркотичні препарати поділяють на:

  • особливо небезпечні наркотичні засоби (які призводять до синдрому фізичної залежності): «крокодил», героїн (діацетилморфін), морфін[10], опій, опій ацетильований, макова солома, концентрат з макової соломи[11], дигідроеторфін, еторфін, реміфентаніл, метадон, трамадол тощо;
  • небезпечні наркотичні засоби (які призводять до синдрому психічної залежності): кокаїн, листя коки, крек, стимулятори класу амфетамінів (амфетамін (фенамін), метамфетамін), α-PVP, марихуана, смола канабісу, гашиш, екстракти і настойки канабісу тощо.
  • наркотичні засоби рослинного походження (природні): наприклад морфін (його витягують зі снодійного маку), кокаїн (міститься в листі кокаїнових кущів), канабіс;
  • наркотичні засоби напівсинтетичного походження, що синтезуються з рослинної сировини: наприклад героїн, ЛСД;
  • наркотичні засоби синтетичного походження, що синтезовані з хімічних речовин у лабораторіях: наприклад MDMA (екстазі), фентаніл, DOB, фенциклідин;
  • фармацевтичні препарати, які стають незаконними в результаті їх витоку із сфери законного використання чи застосування: наприклад морфій, кетамін.

Історія

ред.

Люди в Іспанії вживали галюциногени ще 3000 років тому[12]. Існують тисячолітні традиції вживання класичних наркотиків на Сході. Приблизно XIV століттям до н. е., опіум використовували в культових цілях[13].

Європейська цивілізація почала по-новому відкривати для себе ці речовини тільки в XIX столітті (науковці та лікарі сподівалися, що синтез нових ліків допоможе здійснити прорив у терапії). Так, 1845 року психіатр Жак Жозеф Моро заснував у Парижі клуб любителів гашишу. Членами цього клубу були зокрема Олександр Дюма, Теофіль Готьє, Ежен Делакруа. У 1860 році німець Альберт Німан виділив із листя коки хлоргідрат кокаїну, а через 20 років Зиґмунд Фрейд уже пропонував його своїм пацієнтам. Колись, щоб контролювати пацієнтів, психіатри використовували морфій і опіум, але вони нічого не виліковували і викликали сильну залежність[14]. Чарльз Ромлі Елдер Райт 1874 року синтезував героїн, який діяв ще сильніше за морфін, отриманий з опіуму німцем Фрідріхом Сертюрмером ще 1804 року. У 1971 році вперше синтезували бупренорфін у лабораторії компанії «Reckitt Benckiser», який застосовують у разі сильних і хронічних болів, а також під час лікування опіоїдної залежності.

Винахід ін'єкційної голки, 1853 року, незалежно один від одного, французьким хірургом Шарлем Габріелем Правасом і шотландським лікарем Александром Вудом, започаткував новий виток вживання наркотиків. Дія речовин, які миттєво потрапляли прямо в кров, посилювалася.

Поширення наркотиків

ред.

У Європі спалах наркоманії припав на 1840 рік, коли в Англії було вжито заходів боротьби з алкоголізмом. Тоді в Манчестері аптечні торговці виготовляли опіумні пігулки для робітників, яким алкоголь, що подорожчав, виявився недоступним. Відома фірма вірменського підприємця Закар'яна, яка виникла в Каїрі 1925 року, і у вигляді килимів постачала до Європи героїн і морфій. Найзначнішою ж на Далекому Сході та у США аж до Другої світової війни вважалася фірма грека Епіопулоса. В Ірландії вибухнула епідемія ефіроманії (щоправда, завдяки цьому було відкрито загальний наркоз). У США в 20-30 роки часів сухого закону багато хто перейняв у робітників латиноамериканського походження звичку курити марихуану. Застосування морфію під час громадянської війни в США для знеболювання при пораненнях призвело до поширення морфінізму. У 70-х роках XX століття емігранти з Китаю заразили Новий Світ згубною пристрастю до куріння опіуму. В Росії у період революції та громадянської війни використовувався кокаїн, який вважався ліками проти депресії. Не пізніше 1984—1985 років у бідних міських кварталах з'явився крек-кокаїн — суміш солей кокаїну з харчовою содою (бікарбонатом натрію) або іншим хімічним підґрунтям, вживається за допомогою куріння. Нелегальний ринок розповсюдження наркотиків у своєму сучасному вигляді склався нещодавно[15]. Найдоступніші на чорному ринку наркотики, виробляються хімічним способом. Дизайнерськими наркотиками, зазвичай, називають різноманітні варіації модифікацій молекули амфетаміну[16], трансформованої для обходу законодавства і для отримання додаткових ефектів.

26 червня — Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками й їхнім незаконним обігом.

 
Кількість залежних людей на 100 000 населення 2002 року, за країнами. Найсвітліший тон — менше 40, найтемніший — понад 440 осіб.

Дія наркотиків

ред.

Опіати

ред.

Під час вживання наркотиків виникає виникає ейфорія, заціпеніння, можуть виникати галюцинації. Споживач досить швидко опиняється у психічній та фізичній залежності від наркотику і набуває толерантності до них, внаслідок чого він підвищує дозу. Передозування нерідко призводить до смерті через пригнічення діяльності дихального центру.

У 1970-х роках дослідники детально вивчили механізм дії опіатів. За хімічним складом вони мають багато спільного з ендорфінами, які природним шляхом виробляються в нейронах головного мозку і мають здатність зменшувати біль, аналогічно до опіатів, а також впливати на емоційний стан. «Ендогенні наркотики» діють м'яко та умісно.

Навчившись виділяти діючі речовини опіуму та синтезувати їх нові похідні, хіміки і фармакологи ненавмисно здійснили свій внесок у поширення наркоманії. Так, 1804 року в Німеччині з опіуму було отримано морфін.

У рази сильніший за морфін інший опіат — героїн. Але виявилося, що фізична залежність від цього препарату у 91 % осіб, які почали його вживати, виникає менш ніж через три тижні. Смерть від передозування героїну може наставати вже через рік — півтора після першого прийому.

Амфетаміни

ред.

Амфетаміни («Бензендрин») застосовували в роки Другої світової війни для подолання втоми солдатів. У 70-х роках цей препарат лікарі приписували для зниження апетиту і схуднення. Джоном Боулбі описано клінічний стан застосування бензендрину, згідно з яким реципієнт, який вживає цей препарат, не відчуває провини за свої злочини. Встановлено, що амфетаміни пригнічують апетит, збільшують частоту серцевих скорочень, підвищують кров'яний тиск і у великих дозах спричиняють відчуття ейфорії. Внутрішньовенна ін'єкція амфетаміну у великій дозі негайно ж викликає спалах насолоди. Це можна порівняти з сильним оргазмом. Потім настає стан інтелектуальної збудливості, у реципієнта з'являється непереборне бажання говорити, творити, а також — ілюзорне відчуття підвищенної самооцінки. Тривале вживання амфетамінів може призвести до розвитку гострої дистонії та до розладів психічних процесів.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Наркотики. Енциклопедія Сучасної України
  2. . Lexicon of alcohol and drug terms (англ.). World Health Organization. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 20 листопада 2010.
  3. 4. What were the objectives of the 1971 Convention on Psychotropic Substances? What important agreements were reached with this new treaty?. www.tni.org (англ.).
  4. Класифікація психоактивних речовин | Центр громадського здоров’я. phc.org.ua (укр.). Процитовано 16 листопада 2024.
  5. Що таке альфа-PVP?. blog.drugstore.org.ua (рос.). Процитовано 18 листопада 2024.
  6. "Психоделічна терапія". Як галюциногени можуть побороти депресію. BBC News Україна (укр.). Процитовано 16 листопада 2024.
  7. Особливості речовин сімейства 2С: 2С-B, 2C-I. blog.drugstore.org.ua (рос.).
  8. Meier, Madeline H.; Caspi, Avshalom; Ambler, Antony; Harrington, HonaLee; Houts, Renate; Keefe, Richard S. E.; McDonald, Kay; Ward, Aimee; Poulton, Richie (2 жовтня 2012). Persistent cannabis users show neuropsychological decline from childhood to midlife. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 109, № 40. doi:10.1073/pnas.1206820109. ISSN 0027-8424. PMC 3479587. PMID 22927402.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  9. На алкоголь і тютюн припадає найбільша кількість смертей і хвороб, спричинених цими речовинами
  10. Як працює біль: розмова з нейрофізіологом. BBC News Україна (укр.). 4 грудня 2015.
  11. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів. Stud. Процитовано 16 листопада 2024.
  12. Люди вживали галюциногени ще 3000 років тому. BBC News Україна (укр.). Процитовано 16 листопада 2024.
  13. Найдавніші в історії сліди вживання опіуму - нові знахідки вчених. BBC News Україна (укр.). Процитовано 16 листопада 2024.
  14. Частина 2. Психотропні препарати - це наркотики | Громадянська комісія з прав людини в Україні. cchr.org.ua (рос.).
  15. Скільки "Талібан" заробляє на опіумі й як його вирощують в Афганістані. BBC News Україна (укр.). Процитовано 16 листопада 2024.
  16. Новий синтетичний наркотик "Флакка". Медичний центр Василенко (укр.). 17 грудня 2017. Процитовано 16 листопада 2024.

Література

ред.

Посилання

ред.