Модринь[2] (пол. Modryń) — село в Польщі, у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 266 осіб (2011[1]).

Село
Модринь
пол. Modryń
Колишня церква

Координати 50°41′00″ пн. ш. 23°54′00″ сх. д. / 50.683333333333° пн. ш. 23.9° сх. д. / 50.683333333333; 23.9

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Грубешівський повіт
Гміна Мірче
Перша згадка 1396
Населення 266 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-530
Автомобільний код LHR
SIMC 0895190
GeoNames 764525
OSM 2690998 ·R (Ґміна Мірче)
Модринь. Карта розташування: Польща
Модринь
Модринь
Модринь (Польща)
Модринь. Карта розташування: Люблінське воєводство
Модринь
Модринь
Модринь (Люблінське воєводство)
Мапа

Історія

ред.

1406 року вперше згадується православна церква в селі[2].

За королівською люстрацією 1589 р. Модринь — село округи Тишівців Белзького повіту Белзького воєводства: у володінні Лапковського налічувалось 1/2 лану оброблюваної землі, у володінні Івана Чемерницького налічувалось 2 лани оброблюваної землі, 1 загородник і 4 коморники, у володінні Холойовського налічувався 1 лан оброблюваної землі.[3]

 
Колишня церква Покрови у с. Модринь. Фото 2020 р.

У 1740 р. збудована церква Покрови коштом Розалії Вільги[4]. В 1920 р. польська влада закрила церкву.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5].

Село постраждало під час боїв Першої світової війни між російською та австро-угорською арміями[6]. Внаслідок бойових дій та російської евакуації влітку 1915 року місцевого українського православного населення вглиб Російської імперії, було спалено господарський двір, залишилося лише 4 господарів-селян[6].

У 1921 році село входило до складу гміни Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[7].

У липні-серпні 1938 року польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2].

У 1943—1944 роках польські шовіністи вбили в селі 77 українців[8].

1-5 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 2 українців[9]. У селі залишилося 202 поляки[9].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

ред.

За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 90 будинків (з них 6 незаселених) та 504 мешканці, з них[7]:

  • 248 чоловіків та 256 жінок;
  • 402 православні, 65 римо-католиків, 37 юдеїв;
  • 363 українці, 104 поляки, 37 євреїв.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 144 28 100 16
Жінки 122 20 72 30
Разом 266 48 172 46

Примітки

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Модринь

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 145.
  3. Aleksander Jabłonowski, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1, Warszawa 1901, s. 213. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 10 лютого 2018.
  4. Церква Покрови.
  5. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
  6. а б І. К. Знищеннє українських земель // Вістник Союза визволення України. — Відень, 24.10.1915. — Число 39-40. — С. 1-2.
  7. а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 33. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
  8. Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
  9. а б Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 421. (пол.)
  10. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

ред.