Люксембургіанство

Люксембургіанство, люксембургізм — революційно-марксистська течія в соціал-демократичному, а потім — в комуністичному русі, що протистояла з одного боку пробуржуазній політиці ревізіоністської соціал-демократії, а з іншого — тоталітарно-авторитарним напрямкам в комунізмі. Його засновником була німецька радикальна соціалістка Роза Люксембург.

Роза Люксембург

Люксембургісти заперечували авторитаризм і партійну диктатуру, вони вважали, що комуністична партія може прийти до влади тільки в результаті виборів до Рад. «Партія не над Радами, а в них» — один з принципів люксембургіанства. На думку люксембургістів, соціалізм невіддільний від соціалістичної демократії як політичної системи соціалістичної держави. Люксембургісти були послідовними захисниками цивільних прав і демократичних свобод. Політична свобода, на їхню думку, повинна забезпечуватися краще, а не гірше, ніж в буржуазних державах. Політична свобода і соціалізм для них були речами нероздільними.

Люксембургізм знайшов свій подальший розвиток в комунізмі робітничих рад.

Сама Роза Люксембург наполягала, що жодних «люксембургіанців» нема і не повинно бути.

Див. також

• Троцькізм
• Демократичний соціалізм
• Робітнича партія марксистського об'єднання

Джерела та література

• Герас Н. Роза Люксембург: варварство і колапс капіталізму [Архівовано 8 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Спільне. — 2 березня 2011
• Малюк А. Релевантность концепции империализма Розы Люксембург в контексте современного глобального кризиса [Архівовано 11 січня 2019 у Wayback Machine.] // Спільне. — 29 січня 2014. (рос.)
• Дмитриев А. Н. “Люксембургианство” и опыт большевизма. Лукач и Корш в 1923-24 гг. (рос.)