Вікіпедія

Кобе

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кобе (значення).
Кобе

Панорама міста
Країна Японія
Острів Хонсю
Регіон Кінкі
Префектура  Хьоґо
ISO 3166-2 28100-0
34°41′ пн. ш. 135°12′ сх. д. / 34.683° пн. ш. 135.200° сх. д. / 34.683; 135.200
Площа 552,23 км² (1 жовтня 2008[1])
Населення 1 534 157 осіб (1 січня 2009[2])
Густота 2778.1 осіб / км²
Райони 9
city.kobe.lg.jp​(яп.)
Мапа

Кобе у Вікісховищі

Ко́бе (яп. 神戸市, こうべし, кобе ші[3]) — місто в Японії, у південно-східній частині префектури Хьоґо, адміністративний центр цієї префектури. Входить до списку міст державного значення Японії.

Кобе — одне з найбільших міст узбережжя Осацької затоки, в акваторії Внутрішнього Японського моря. Місто є великим міжнародним портом і має ідеальну глибоководну бухту у вигляді розгорнутого віяла. Центром Кобе пролягають гори Рокко, у підніжжя яких знаходиться гарячі ванни на термальних водах Аріма, одні з найстаріших у Японії. Місто вважається батьківщиною японських дач і куротів.

Історично Кобе входило до складу провінції Ідзумі і було важливим транспортним і торговельним пунктом на шляху до японської столиці Кіото. У цьому поселенні традиційно знаходилося багато контор оптовиків і лихварів, а також виробників японської горілки саке. Крім цього Кобе було значним релігійним центром і славилося «трьома святинями», синтоїстськими святилищами Ікута, Наґата і Мінатоґава. З середини 19 століття місто стало одним з головних осередків модернізації країни, центром сталеваріння, кораблебудування, машинобудування, хімічної промисловості і виробництва штучних перлів. Кобе зазнало великих руйнувань під час землетрусу 1995 року, але швидко відновило свій потенціал.

Сучасне Кобе — це велике комерційне місто. Головними галузями економіки є харчова промисловість, фармацевтика, мода і туризм. У Кобе знаходиться понад 100 представництв міжнародних підприємств у Азії і Японії, таких як Procter & Gamble and Nestlé.

Символи міста

ред.

Емблема Кобе — стилізоване зображення 2-х віял, які символізують порти Хьоґо і Кобе. Обидва віяла схрещені у формі знаку японської абетки катакани カ («ка»), з якого починається старе написання слова «Кобе» (カウベ). Емблема була затверджена у травні 1907 року.[4]

 
Прапор Кобе

Прапор Кобе — полотнище зеленого кольору, сторони якого співвідносяться як 2 до 3. В центрі полотнища розміщена емблема міста білого кольору.

Географія

ред.

Площа міста становить близько &&&&&&&&&&&&0552.0230000552,23 км².

Клімат

ред.
Клімат Кобе (1981—2010)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 19,2 20,8 23,7 28,5 31,9 34,2 37,7 38,8 35,8 31,4 26,2 23,7 38,8
Середній максимум, °C 9,0 9,6 12,8 18,7 23,2 26,6 30,0 31,8 28,5 22,7 17,3 11,9 20,2
Середня температура, °C 5,8 6,1 9,3 14,9 19,4 23,2 26,8 28,3 25,2 19,3 13,9 8,7 16,7
Середній мінімум, °C 2,7 3,0 6,0 11,3 16,2 20,4 24,4 25,8 22,5 16,1 10,6 5,4 13,7
Абсолютний мінімум, °C −6,4 −7,2 −5 −0,6 3,9 10,0 14,5 16,1 10,5 5,3 −0,2 −4,3 −7,2
Годин сонячного сяйва 145,8 137,0 159,9 189,8 193,7 154,2 174,5 215,5 153,2 167,1 150,5 154,0 1995,1
Норма опадів, мм 37.8 56.9 98.5 101.6 149.7 181.6 152.1 90.9 144.6 98.3 63.4 40.9 1216.2
Днів з опадами 6,2 7,3 10,9 9,9 10,6 12,2 11,0 6,7 10,3 8,5 6,3 6,3 106,4
Вологість повітря, % 62 63 61 62 66 72 75 71 70 64 63 61 66
Джерело: Метеорологічне управління Японії (середні значення: 1981—2010, рекордні: 1897—2018)[5][6]

Історія

ред.

Давні часи

ред.

Кам'яні знаряддя праці та артефакти, які були знайдені на заході Кобе свідчать, що на цій території розташовувались людські поселення ще з періоду Джьомон (від 12000 до 300(900)рр. до Р. Х.)[7].

Природні умови цієї території сприяли розвитку рибальства та створення порту, який став економічним центром міста[8].

Вперше ця місцевість згадується в одній з найдавніших пам'яток японської літератури періоду Нара — Ніхон Сьокі, у зв'язку з будівництвом тут святилища Ікута в 201 році н. е.[9][10].

В періоди Нара (710–794) та Хей'ан (794–1185) місцевий порт був відомий під ім'ям Овада Антораґе та був одним з портів, звідки відправляли японські посольства до китайської династії Суй[7][10].

На короткий термін в 1180 році Кобе виконував функції столиці Японії, коли Тайра но Кійоморі перевіз Імператора Антоку до міста Фукухара (сучасний міський район Хьоґо міста Кобе)[7]. Через п'ять місяців Імператор повернувся до Кіото[10].

В 1184 році фортеця роду Тайра та святилище Ікута стали місцем битви при Іті-но-Тані під час війни Мінамото і Тайра.

В період Камакура (1185–1333) порт значно розрісся та став важливим центром торгівлі Японії з іншими країнами. В XIII ст. Кобе був відомий під ім'ям Порт Хьоґо[8] та разом з північною частиною Осаки входив в провінцію Сеццу.

В період Едо східна частина сучасного Кобе входила в Амаґасакі-хан, північна частина — в Акасі-хан, а центр разом з портом знаходився під прямим контролем сьоґунату Токуґави[11][12]. І тільки в 1871 році вся територія Кобе опинилася в складі однієї адміністративної одиниці — префектури Хьоґо.

Під час Реставрації Мейдзі в 1868 році порт Хьоґо був одним з перший відкритий для торгівлі з Західними країнами[13].

Сучасність

ред.
 
Порт Кобе в XIX ст.

Місто Кобе було засноване в 1889 році. Назва «Кобе» походить від слова канбе (яп. 神戸) — архаїчної назви служителів святилища Ікута. 1 вересня 1956 року місто увійшло до списку міст державного значення Японії.

Під час Другої світової війни 17 березня 1945 року місто піддалося бомбардуванню американською авіацією. В результаті 8,841 жителів міста загинуло та 21 % будівель в Кобе зруйновано.

Під тиском громадян міста 18 березня 1975 року муніципальна рада Кобе ухвалила рішення заборонити вхід в порт міста судам з ядерною зброєю на борту. Ця політика стала відомою, як «Формула Кобе»[14][15].

17 січня 1995 року в 5:46 потужний землетрус силою 7.3 бала за шкалою Ріхтера зруйнував десятки тисяч будинків в Кобе, обрушив дороги та мости, завдав величезного удару по економіці міста. Землетрус та подальші пожежі знищили більше 212,443 будівель та вбили більше 5 000 чоловік[16][17]. Після землетрусу Кобе був відбудований практично заново. В Японії цей землетрус відомий під ім'ям Великий землетрус Хансін.

До землетрусу порт Кобе був найбільшим в Японії та одним з найбільших в Азії. Зараз Кобе четвертий за розмірами в Японії та тридцять восьмий у світі[18].

Адміністративний поділ

ред.

Місто поділене на дев'ять районів:

 
Райони Кобе
 
Будівля мерії Кобе. Район Туо
  1. Нісі (яп. 西区[19]) — площа 137.86 км². Населення 248,407 чол.[20] Нісі найзахідніший район міста Кобе. До 1982 року ця територія входила до складу району Тарумі.
  2. Кіта (яп. 北区[21]) — площа 241.84 км², населення 226,402 чол.[20]. Кіта найбільший район Кобе та знаходиться на північному сході міста.
  3. Тарумі (яп. 垂水区) — площа 26.89 км², населення 219,958 чол.[20]. На території району знаходиться найдовший міст у світі: Великий міст протоки Акасі. Тарумі був відокремлений в окрему адміністративно-територіальну одиницю в 1946 році. До цього часу він входив в склад району Сума.
  4. Сума (яп. 須磨区) — площа 30.0 км², населення 168,400 чол.[20] На території району знаходяться пляжі — популяне місце відпочинку туристів.
  5. Наґата (яп. 長田区) — площа 11.46 км², населення 102,387 чол.[20] На території району знаходиться відоме святилище Наґата.
  6. Хьоґо (яп. 兵庫区) — площа 14.54 км², населення 107,553 чол.[20] Район Хьоґо історичний та економічний центр міста Кобе.
  7. Туо (яп. 中央区[22]) — площа 28.37 км², населення 119,768 чол.[20] Район Туо адміністративний центр міста, тут знаходяться всі головні адміністративні будівлі та аеропорт Кобе.
  8. Нада (яп. 灘区) — площа 31.4 км², населення 129,095 чол.[20] На території району розташований Університет Кобе.
  9. Хіґасінада (яп. 東灘区) — площа 30.36 км², населення 207,146 чол.[20].

Безпека

ред.

Демографія

ред.

Станом на 1 січня 2009 року в місті Кобе проживає 1 534 157 осіб в 658,876 домогосподарств. Густота населення 2 778,1 осіб/км². На кожні 100 жінок приходиться 90.2 чоловіків[24]. Тринадцять відсотків населення — діти віком від 0 по 14 років, шістдесят сім відсотків — від 15 по 64, двадцять відсотків — більше 65 років[25].

В місті зареєстровано приблизно 44,000 громадян інших держав. Корейців — 22,237, китайців — 12,516, в'єтнамців — 1,301, американців — 1,280[25].

Економіка

ред.
 
Порт Кобе найбільший в регіоні Кінкі

Кобе важливий торговельний та промисловий центр регіону Кінкі. Порт Кобе четвертий за розмірами в Японії та тридцять восьмий у світі[18].

Станом на 2004 рік реальний ВВП міста дорівнює ¥ 6.3 трил., що становить 34 % ВВП всієї префектури Хьоґо та 8 % ВВП регіону Кінкі[26].

Приблизно 1 % працівників працює в первинному секторі економіки (агрокультура, рибальство та ін.), 21 % — вторинному секторі економіки (промисловість) та 78 % — в сфері послуг[25].

Загальна вартість усіх вироблених продуктів у Кобе у 2004 році становила ¥ 2.5 трил. Основні види продукції: побутові прилади, їжа, устаткування для транспорту та комунікацій.

Найбільші компанії

ред.

Найбільші японські компанії, чия штаб-квартира знаходиться в Кобе, це: ASICS, Daiei, Kawasaki Heavy Industries, Kawasaki Shipbuilding Co., Mitsubishi Motors, Mitsubishi Heavy Industries, Mitsubishi Electric, Kobe Steel, Sumitomo Rubber Industries та TOA Corporation.

В місті Кобе розташовані штаб-квартири більше сотні міжнародних корпорацій зі Східної Азії чи Японії. З них найбільше: 24 з Китаю, 18 з США та 9 з Швейцарії[27]. Сюди входять такі відомі компанії, як Eli Lilly and Company, Nestle, Procter & Gamble[28], Tempur-Pedic, Boehringer-Ingelheim та Toys "R" Us.

Також в Кобе розташовані великі науково-дослідницькі центри, такі як Національний інститут інформаційних та комунікаційних технологій Кобе[29], Азійський центр зменшення катаклізмів[30], Центр розвитку біології та медичних технологій Кобе[31] та інші.

Транспорт

ред.

Залізниці

ред.

Головний транспортний вузол Кобе — Станція Санномія, де перетинаються три головні залізничні лінії[32], міський метрополітен та лінія автоматичного метро, що пов'язує станцію Санномія з аеропортом Кобе (UKB). Станція швидкісної залізниці Шінкансен знаходиться за півтора кілометри на північ від Санномія, сполучення забезпечується метрополітеном.

Інший

ред.

Освіта

ред.
 
Університет Кобе

В Кобе розташовано 169 державних початкових шкіл та 83 державних середніх шкіл, де навчаються 80,200 та 36,000 учнів відповідно[33]. Також в місті є 4 приватні початкові школи та 14 приватних середніх шкіл, з кількістю учнів 82,000 та 42,300 чол. відповідно[25][34][35]

В Кобе знаходиться 28 муніципальних старших шкіл[33] та 25 приватних старших шкіл[36]. Всі інші старші школи знаходяться під управлянням державної Комісії з освіти префектури Хьоґо[37]. Загальна кількість учнів старших шкіл за даними на 2006 рік становила 43,400 чол.[25]

Діти іноземців, що проживають у Кобе, а також, діти громадян Японії, за бажання, мають можливість вивчати рідну мову та здобувати освіту і документи про здобуті освітні рівні, що визнаються у Німеччині, Кореї, Китаї, Канаді, США чи у інших країнах, навчаючись у міжнародних школах, акредитованих у освітніх системах цих країн, чи у міжнародних освітніх системах. Здобути освіту японською та англійською американського зразка можна у чотирьох міжнародних школах, акредитованих Західною асоціацією шкіл та коледжів США[en].[38] Три міжнародні школи у Кобе акредитовані розробником освітніх міжнародних програм фундацією International Baccalaureate:

Дипломи про середню освіту міжнародного бакалаврату (англ. The IB diploma) надають можливість здобувати вищу освіту та приймаються і визнаються більше, ніж 2 337 університетами у 90 державах світу.[39]

Також в Кобе знаходиться 18 державних та приватних університетів та 8 технікумів. Кількість студентів на 2006 рік становила 67,000 та 4,100 чол. відповідно[25].

Культура

ред.

Кобе відоме своєю яловичиною та онсеном Аріма. Також до відомих пам'яток Кобе належать святилище Ікута та Портова башта Кобе.

Серед туристів популярні нічні краєвиди Кобе з прилеглий гір, таких як Рокко та Мая.

Кобе часто асоціюється з космополітизмом та модою, що знайшло своє втілення в японській приказці: «Якщо ти не можеш поїхати в Париж, вирушай до Кобе»[40]. Двічі на рік в Кобе проводиться фестиваль моди[41], а з 1981 року кожного жовтня в місті проходить фестиваль джазу[42].

Спорт

ред.
Клуб Спорт Ліга Домашній стадіон Дата заснування
Kobe Steel Kobelco Steelers Регбі Найвища Ліга Kobe Wing Stadium 1928
Orix Buffaloes Бейсбол Тихоокеанська Ліга Skymark Stadium
Osaka Dome 		1938
Vissel Kobe Футбол Джей-ліга Home's Stadium Kobe
Kobe Universiade Memorial Stadium 		1995

Міста-побратими

ред.

Крім міст-побратимів Кобе має порти-побратими та міста-друзі[43]:

Міста-побратими
Порти-побратими
Міста-друзі

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 [1].
  2. ↑ Статистика префектури Хьоґо // Сайт префектури Хьоґо. Переглянуто 10 лютого 2009 [2].
  3. ↑ Дослівне значення: «божествені двори». Походить від назви поселень, «дворів» в околицях району Санномія і кварталу Мото, які з 9 століття належали місцевому синтоїстському святилищу Ікута.
  4. ↑ Загальний опис міста Кобе [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.] (яп.)
  5. ↑ 平年値（年・月ごとの値） (яп.). Метеорологічне управління Японії. Архів оригіналу за 5 Квітня 2014. Процитовано 3 грудня 2018.
  6. ↑ 観測史上1～10位の値（年間を通じての値） (яп.). Japan Meteorological Agency. Архів оригіналу за 4 Січня 2014. Процитовано 3 грудня 2018.
  7. ↑ а б в City of Kobe [Архівовано 18 вересня 2007 у Wayback Machine.] — «Kobe's History»
  8. ↑ а б Hyogo International Tourism Guide [Архівовано 30 Листопада 2006 у Wayback Machine.] — «Hyogo-tsu»
  9. ↑ Ikuta Shrine official website [Архівовано 4 квітня 2008 у Wayback Machine.] — «History of Ikuta Shrine»
  10. ↑ а б в Kobe City Info. Архів оригіналу за 16 червня 2008. Процитовано 22 березня 2009.
  11. ↑ City of Kobe [Архівовано 20 квітня 2008 у Wayback Machine.] — «Old Kobe»
  12. ↑ City of Ashiya [Архівовано 17 червня 2008 у Wayback Machine.] — «An Outline History of Ashiya»
  13. ↑ Hyogo Prefectural Government [Архівовано 5 жовтня 2006 у Wayback Machine.] — «Hyogo Overview»
  14. ↑ Kobe City Council [Архівовано 17 Травня 2006 у Wayback Machine.] — «Resolution on the Rejection of the Visit of Nuclear-Armed Warships into Kobe Port»
  15. ↑ Kamimura, Naoki. «Japanese Civil Society and U.S.-Japan Security Relations in the 1990s» International Physicians for the Prevention of Nuclear War [Архівовано 16 травня 2006 у Wayback Machine.]
  16. ↑ The Great Hanshin-Awaji Earthquake Statistics and Restoration Progress (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 27 травня 2008. Процитовано 27 травня 2008.
  17. ↑ Great Hanshin Earthquake Restoration. Архів оригіналу за 14 Жовтня 2014. Процитовано 22 Березня 2009.
  18. ↑ а б American Association of Port Authorities. Архів оригіналу за 21 грудня 2008. Процитовано 21 грудня 2008.
  19. ↑ Дослівно перекладається, як Західний район
  20. ↑ а б в г д е ж и к City of Kobe [Архівовано 14 жовтня 2007 у Wayback Machine.] — «Population by Ward»
  21. ↑ Дослівно перекладається, як Північний район
  22. ↑ Дослівно перекладається, як Центральний район
  23. ↑ Офіційна сторінка Управління морської безпеки Японії. Архів оригіналу за 8 Грудня 2006. Процитовано 24 Вересня 2012.
  24. ↑ Місто Кобе [Архівовано 25 Грудня 2008 у Wayback Machine.](яп.)
  25. ↑ а б в г д е Статистика по Кобе. Архів оригіналу за 8 серпня 2007. Процитовано 13 травня 2009.
  26. ↑ Hyogo Industrial Advancement Center (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2007. Процитовано 4 липня 2007.
  27. ↑ NIKKEI.net. Архів оригіналу за 6 липня 2007. Процитовано 15 травня 2009.
  28. ↑ «P&G Locations [Архівовано 20 Листопада 2008 у Wayback Machine.].» Proctor & Gamble
  29. ↑ National Institute of Information and Communications Technology Kobe Advanced ICT Research Center. Архів оригіналу за 2 липня 2007. Процитовано 19 травня 2009.
  30. ↑ Asian Disaster Reduction Center. Архів оригіналу за 2 липня 2007. Процитовано 16 квітня 2019.
  31. ↑ RIKEN Center for Developmental Biology RIKEN Kobe Institute. Архів оригіналу за 10 квітня 2007. Процитовано 19 травня 2009.
  32. ↑ Карта залізниць. Архів оригіналу за 23 Липня 2008. Процитовано 19 Травня 2009.
  33. ↑ а б City of Kobe. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 19 травня 2009.
  34. ↑ Hyogo Prefectural Government [Архівовано 2 Липня 2007 у Wayback Machine.] — «Private elementary schools»
  35. ↑ Hyogo Prefectural Government [Архівовано 30 Вересня 2007 у Wayback Machine.] — «Private middle schools»
  36. ↑ Hyogo Prefectural Government [Архівовано 30 Вересня 2007 у Wayback Machine.] — «Private high schools»
  37. ↑ Hyogo Prefectural Board of Education [Архівовано 8 Березня 2009 у Wayback Machine.] — «Hyogo prefectural public schools at a glance»
  38. ↑ Directory of Schools (Country - Japan). ACS WASC (англійською) . Архів оригіналу за 19 Жовтня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
  39. ↑ У яких державах та які університети визнають «IB-Diploma» [Архівовано 11 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  40. ↑ Hassan, Sally. «Where Japan Opened a Door To the West». New York Times., New York Times Website [Архівовано 12 Жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  41. ↑ Kobe Collection Official Website [Архівовано 7 Березня 2007 у Wayback Machine.] (Japanese)
  42. ↑ Kobe Jazz Street. Архів оригіналу за 10 лютого 2007. Процитовано 4 червня 2009.
  43. ↑ City of Kobe [Архівовано 24 грудня 2008 у Wayback Machine.] — «Sister City, Friendly City, Friendship & Cooperation City»

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Kobe


  Це незавершена стаття з географії Японії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кобе&oldid=41425344