Кат-балка
Кат-балка (від нід. kat або англ. cat — «кішка», «вид якоря»)[1], також кра́мбол[2][3] (від нід. kraanbalk — «кран-балка») — поворотна балка (первісно — важкий дерев'яний брус), що слугує для підняття якоря від клюза до верхньої палуби. Необхідність у цій операції продиктована тим, що штоковий якір не може увійти у клюз, тому вимагає надійної фіксації зовні борту.
Підйом здійснюється за допомогою ката — сталевого горденя зі шкентелем (кат-шкентелем) і гаком (кат-гаком)[4], закладеним за скобу якоря, і кат-талів. Кат-гак заводять у скобу за допомогою снасті — кат-штерта. Підйом якоря до кат-балки називається «взяттям на кат», закладання кат-гака в скобу якоря — «закладанням ката».
Окрім кат-балок, на старовинних кораблях застосовувалися встановлені біля них дещо позаду фіш-балки (англ. fish davit, від fishing — «вивудження»), архаїчніша назва — пентер-балки, що служили для прибирання якорів по-похідному. На відміну від постійно закріплених кат-балок, фіш-балка була знімною і встановлювалася тільки на час підняття якоря[5]. Довжина фіш-балки становила приблизно в ширину бака, кріпилася вона в залізній обоймі. На неї заводили фіш (пентер) — особливу снасть, що слугувала для підтягання якоря за роги в горизонтальне положення. Вона складається з пентер-гака (гакоблок називався пентер-блоком), фіш-шкентеля і фіш-талів: пентер-гак (однорогий або дворогий) за допомогою 1-2 фіш-штертів чіпляють за роги якоря, фіш-шкентель проходить через шків у фіш-балці і кріпиться до фіш-талів. Якір підтягується фіш-талями в горизонтальне положення і кріпиться за роги або тренд тросом чи ланцюгом (рустовом): це називається «взяти на рустов». Для того, щоб гаки кат- або фіш-талів можна було закласти за скобу (роги) якоря, їх блоки розносили на потрібну відстань: це називалося «розкочати кат (фіш)»[6].
З кінця XIX століття замість кат-балок і фіш-балок частіше використовується одна встановлена на носі кран-балка, за допомогою якою здійснюють і підйом якоря до борту, і підтягання його лап у горизонтальне положення. У разі використовування на суднах безштокових якорів вони підтягаються прямо до клюзів і частково входять у них веретеном.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Кат // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
- ↑ Крамбол // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : .mw-parser-output .masklink-text-color{color:#252525;text-decoration:inherit;text-decoration-color:#252525}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .masklink-text-color{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .masklink-text-color{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
- ↑ Крамбол // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Кат // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
- ↑ Пентер // Толковый Военно-морской Словарь. — 2010. (рос.)
- ↑ Самойлов К. И. Раскатать кат, фиш // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
Джерела
ред.- Самойлов К. И. Кат-балка // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Самойлов К. И. Фиш-балка // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Самойлов К. И. Фиш // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Катбалка // [Фалы сигнальные Толковый Военно-морской Словарь]. — 2010. (рос.)
- Балка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)