Едмон Ростан
| Едмон Ростан | ||||
|---|---|---|---|---|
| Edmond Rostand | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Edmond Eugène Alexis Rostand | |||
| Народився | 1 квітня 1868 Марсель | |||
| Помер | 2 грудня 1918 (50 років) Париж ·Іспанський грип | |||
| Поховання | Цвинтар Сен-П'єр (Марсель)d | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Національність | француз | |||
| Діяльність | драматург, письменник, поет, есеїст | |||
| Сфера роботи | сценічне мистецтво | |||
| Alma mater | Ліцей Т'єрd і Q125970985? | |||
| Мова творів | французька | |||
| Роки активності | драматург | |||
| Напрямок | романтизм | |||
| Magnum opus | Сірано де Бержерак | |||
| Членство | Французька академія і Société des poètes françaisd | |||
| Рід | Ростаниd | |||
| Батько | Eugène Rostandd | |||
| Мати | Angèle Gayetd | |||
| Брати, сестри | Juliette Rostandd і Jeanne Rostandd | |||
| У шлюбі з | Розамунда Жерарd | |||
| Діти | Моріс Ростанd і Жан Ростан | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Едмон Ростан у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Едмо́н Роста́н (фр. Edmond Rostand; *1 квітня 1868, Марсель — †2 грудня 1918) — французький поет і драматург, член Французької академії, командор Ордену Почесного легіону. Найвизначніший здобуток Едмона Ростана — п'єса «Сірано де Бержерак», вперше поставлена в 1897.
Життєпис
ред.Едмон Ростан народився 1 квітня 1868 року в місті Марсель у родині заможного економіста Ежена Ростана. Дідусь Едмона Алексіс-Жозеф Ростан (фр. Alexis-Joseph Rostand) був мером Марселя протягом 1830—1832 рр.
Син Едмона Ростана Жан Ростан був біологом та письменником.
Ось, як описує атмосферу в родині майбутнього поета А.Михайлів:
|
«У гостинному домі батьків майбутнього поета часто збиралися представники місцевої інтелігенції. Тут бували відомі поети Містраль і Обанель, які мріяли про відродження стародавньої провансальської культури. В будинку Ростана постійно виникали суперечки про літературу Прованса, про Джауфре Рюделя і Бертрана де Борна, легендарних поетів трубадурів XII століття. Але на книжковій полиці маленького Едмона, поряд з виданнями віршів та біографій трубадурів, скоро з'явилися тома Віктора Гюго та інших французьких романтиків. Дуже уважно і схвильовано читав він їхні п'єси.» Оригінальний текст (рос.) У родителей будущего поэта, в их гостеприимном доме часто собирались представители местной интеллигенции. Здесь бывали знаменитые тогда поэты Мистраль и Обанель, мечтавшие о возрождении древней провансальской культуры. В доме Ростана постоянно разгорались споры о литературе Прованса, о Джауфре Рюделе и Бертране де Борне, легендарных поэтах-трубадурах XII столетия. Но на книжной полке маленького Эдмона, рядом с изданиями стихов и биографий трубадуров, вскоре появились томики Виктора Гюго и других французских
романтиков. Особенно внимательно и взволнованно читал он их пьесы. |
|
П'єса "Сірано де Бержерак"
ред.Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2019) |
Прем'єра відбулась 28 грудня 1897 року.[джерело?]
Творча спадщина
ред.Творча спадщина
(за хронологією) | |||||
| Рік | Твір | Жанр | Прем'єра в театрі | Текст | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1888 | Червона рукавичка | Водевіль | 1888 | ||
| 1890 | Пустощі музи | Поезія | 1890 | ||
| 1890 | Ода музиці | Поезія | Novembre 1890 (privée, pour l'inauguration de la maison de Jules Griset); 23 mars 1891 Théâtre du Châtelet. Musique d'Emmanuel Chabrier[4]. | ||
| 1890 | Два П'єро, або Біла вечеря | П'єса | 1890 | ||
| 1894 | Романтики | Комедія | Pièce créée le 21 mai 1894 à la Comédie-Française, couronnée par l'Académie française | ||
| 1895 | Принцеса Мрія | П'єса, 4 акти, у віршах | 1895 | Texte en ligne [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.] | |
| 1897 | Pour la Grèce | Poème | Paris, Fasquelle, 1897 | ||
| 1897 | Самаритянка | П'єса, за біблійним сюжетом | Pièce créée le 14 avril 1897 par Sarah Bernhardt au Théâtre de la Renaissance | Texte en ligne [Архівовано 16 квітня 2012 у Wayback Machine.] | |
| 1897 | Сірано де Бержерак | Героїчна комедія, 5 актів, у віршах | Pièce créée le 28 décembre 1897 par Coquelin aîné | Texte sur Wikisource | |
| 1900 | Орлятко | Драма, 6 актів | Pièce créée le 15 mars 1900 par Sarah Bernhardt | Texte en ligne [Архівовано 16 квітня 2012 у Wayback Machine.] | |
| 1902 | Un Soir à Hernani | Поезія, до століття від дня народження Віктора Гюго | Texte en ligne [Архівовано 28 жовтня 2008 у Wayback Machine.] | ||
| 1903 | Промова з нагоди обрання до академії | Есе | Texte en ligne | ||
| 1904 | Шантеклер | П'єса, у віршах | Pièce créée le 7 février 1910 par Lucien Guitry | ||
| 1911 | Остання ніч Дон Жуана | П'єса | Pièce créée en 1921, trois ans après la mort de l'auteur | ||
| 1915 | Політ Марсельєзи | Вірші про війну | |||
Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
- ↑ а б datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ Delage R. Emmanuel Chabrier. Fayard, 1999.
Посилання
ред.- Ростан Едмон // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 441. — ISBN 966-692-744-6.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |