Думка

судження, точка зору чи твердження...

Думка — поняття про що-небудь (переконання, судження, висновок[1], певний погляд або заява), що засновано на інтерпретації фактів, на суб'єктивному, та емоційному відношенні до них. Думка, на відміну від знань, може базуватись на неперевіреній, помилковій або хибній інформації.

Файл:Point of view bias.jpg
Думки на ґрунті різних поглядів

Відмінність факту від думки полягає в тому, що факти можна перевірити. За результатами перевірки твердження може бути підтверджене або спростоване. Думка може бути підтверджена фактами, в цьому випадку вона стає аргументом. Але різні люди можуть на підставі одних і тих самих фактів мати різні думки, аж до діаметрально протилежних.

На відміну від фактів, які є незмінними, думки можуть змінюватись під впливом додаткових аргументів, контексту, мети. Аналізуючи аргументацію можливо прийти до висновку, що одна з думок краще відповідає фактам, ніж альтернативні[2]. Думки можуть здаватись переконливими, але тільки аналіз тверджень та фактів, на яких вони базуються, дозволяє визначити, чи є вони правдивими або помилковими.

У повсякденному вжитку термін думка може визначати погляд, розуміння, переконання чи бажання. Цей термін може також використовуватись до неперевіреної інформації, на відміну від понять знання та факт.

Історично, відмінність знань і поглядів була сформульована ще давньогрецькими філософами (аналогія Платона про розділену лінію демонструє нетотожність знань і переконань).

Колективні та професійні думки

ред.

Колективні або професійні думки дуже часто можуть слугувати взірцем, стандартом для обґрунтування особистої думки.

Існує декілька видів колективних думок. Спробуємо перелічити, що найчастіше зустрічається:

  • Офіційна[3] (висловлюється уповноваженою особою або публікується у відповідному виданні);
  • Партійна;
  • Суспільна, громадська думка[4] (У сучасному розумінні громадська думка складається з сукупності індивідуальних поглядів або переконань, які має населення (наприклад, місто, регіон або країна), при цьому «думка споживача» — це подібна сукупність, зібрана як частина маркетингового дослідження — думки користувачів певного товару або послуги. Оскільки процес збирання думок від усіх осіб є важким, дорогим або неможливим, громадська думка, як правило, оцінюється за допомогою вибіркового обстеження], наприклад, з репрезентативною вибіркою);
  • Групова (у деяких соціальних науках, особливо в політології та психології, групова думка належить до сукупності думок групи суб'єктів, таких як члени журі присяжних, парламенту або іншого колегіального органу, що приймає рішення);
  • Наукова думка або науковий консенсус (Можна порівнювати з «громадською думкою», в цілому спирається на сукупність думок багатьох різних наукових організацій, установ і окремих вчених у відповідній сфері. Однак, наука часто може бути «частковою, тимчасовою, конфліктною і невизначеною»[5], так що не може бути прийнято консенсусу щодо конкретної ситуації);
  • Професійна думка (погляд на проблему з професійної думки — адвоката, бухгалтера, педагога та ін. Може бути «чистою» або «аргументованою». Професійна думка не є гарантією того, що буде досягнуто якогось конкретного результату. Проте, помилковий або неповний професійний висновок може бути підставою для адміністративного стягнення і навіть подання судового позову щодо професійної неправомірної діяльності, згідно з яким може вимагатися відшкодування збитків, понесених внаслідок покладання на хибну думку.);
  • Судова думка або «думка суду» (Думка судді або колегії суддів, яка супроводжує і пояснює наказ чи постанову у судовому порядку. Суд зазвичай визначає факти, які визнав встановленими, правові засади, на які спирався суд, і застосування відповідних принципів до визнаних фактів. Мета полягає в тому, щоб продемонструвати обґрунтування, використані при прийнятті рішення. Судді, як правило, зобов'язані надавати обґрунтовані підстави для своїх рішень, а зміст їхніх судових висновків може містити підстави для оскарження та скасування їх рішенні вищим судом.);
  • Редакційна думка (оцінка теми в газеті, яка передається на її редакційній сторінці).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Мнить // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  2. Damer, T. Edward (2008). Attacking Faulty Reasoning: A Practical Guide to Fallacy-free Arguments. Cengage Learning. с. 14—15. ISBN 978-0-495-09506-4. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 20 березня 2019.
  3. ЗАГУЛЯЕВ, Арсений (08.02.13). Официальное мнение Церкви: что это, и когда оно высказывается?. «Нескучный сад». Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
  4. Общественное мнение // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  5. Brian Wynne (1991). Knowledges in Context. Science, Technology & Human Values. 16 (1): 111—121. doi:10.1177/016224399101600108. JSTOR 690044.

Література

ред.

Посилання

ред.