Друг читача
| Друг читача | |
|---|---|
 | |
| Посилання | vsiknygy.net.ua |
| Комерційний | Ні |
| Тип | газета |
| Мови | українська |
| Започатковано | 2008 (як друковане та е-видання) 2011 (як онлайн видання) |
| Стан | працює |
| Адреса офісу | вул. Кирилівська 160, Київ |
«Друг читача» — український книжковий вебпортал про сучасну українську та зарубіжну літературу, що працює з 2011 року. Сайт знайомить читачів з новинами українського та світового книжкового ринку, з українськими та закордонними письменниками, та новинами українських видавництв, розповідає та публікує рецензії на новинки української літератури, а також анонсує цікаві події в Україні, пов'язані з книговиданням та літературою.
У 1960—1992 та у 2004—2011 роках також існувала однойменна українська газета, що спеціалізувалася на українському книговиданні та літературній критиці.
Історія
ред.Паперова газета (1960—1992)
ред.З 1960 по 1992 роки існувало щотижневе видання «Друг читача», яке у різні роки видавали видавництва «Укркнига», Укркоопспілка, «Союздрук», згодом — Держкомвидав УРСР та Товариство любителів книги Української РСР.
Перший номер друкованої газети вийшов у січні 1960 року. «Друг читача» багато зробив для популяризації творчості Євгенії Бохенської, Володимира Ґжицького, Мирослава Капія, Богдана Лепкого, М. Тарнавського, Карла-Еміля Францоза та інших літераторів — уродженці Тернопільщини. У редакції працювали такі визначні діячі культури, як: Анатолій Погрібний, Микола Сом, В'ячеслав Чорновіл, Микола Гірник та багато інших. Останній номер газети вийшов у липні 1992.
Паперова газета (2004—2011)
ред.У 2004 році друкований часопис про літературу «Друг читача» відродило видавництво Братів Капранових «Зелений пес».[1][2] Головними редакторами відродженого друкованого часопису стали брати Капранови. Газета виходила двічі на місяць, українською мовою, на 8 або 12 шпальтах, накладом 3000 примірників. У 2008 році, в додачу до друкованої газети, також з'явилася й онлайн-версія часопису. У 2011 вийшов друком останній номер друкованої газети і відтоді функціонує лише вебсайт «Друг читача».
Вебпортал (2011 — донині)
ред.З 2011 року видання паперової газети припинили й видання повністю переїхало в інтернет.
Щомісяця починаючи з 2008 року газета «Друг читача» спільно з медіа-холдингом «Главред» веде проект «Книжкові сезони». Це щомісячні прес-конференції на літературну тематику, що мають на меті створити канал постійного зв'язку між персонами, причетними до літературного життя країни та громадськістю і пресою, а також надавати книжкову інформацію з перших рук.
З 1 січня 2011 року з'явилася електронна версія газети. Тепер «Друг читача» функціонує як літературний портал.
Редактори
ред.- Андрій Капранов — головний редактор[3]
- Аня Гай — редактор
Премія «Дебют року»
ред.У 2008 році «Друг читача» заснував премію «Дебют року». Переможцями стали:
- 2013 — Роксолана Сьома «Вакації у Тарґермюнде»
- 2012 — Антон Кушнір «Urban Strike»
- 2011 — Дара Корній «Гонихмарник»
- 2010 — Юрій Камаєв «Мед з дікалоном»
- 2009 — Антон Санченко «Баркароли»
- 2008 — Люко Дашвар «Село не люди»
Примітки
ред.- ↑ Брати Капранови — Центр літературної освіти, 2017
- ↑ Брати Капранови: Як загатити Забудь-річку? Розпитайте діда про пращурів [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] — zik.ua, 4 листопада, 2016
- ↑ Книжковий інтернет: забава чи бізнес — з'ясують редактори українських книжкових сайтів [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] — Друг читача, 02.12.2009
Джерела
ред.- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Т. В. Самчинська. Друг читача [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
Посилання
ред.- «Друг читача» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 305.
- Вебсторінка порталу «Друг читача» [Архівовано 10 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Друг читача у соцмережі «Facebook»