Династія Сасанідів
Сасаніди — династія перських іранських правителів (шахіншахів), що правили в Сасанідській імперії в 224-651[1].
| Династія Сасанідів | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 224 |
|---|---|
| |
| Названо на честь | Сасан |
| Засновник | Ардашир І і Сасан |
| Країна |
 Держава Сасанідів |
| Час/дата припинення існування | 651 |
 Династія Сасанідів у Вікісховищі | |
Історія
ред.Династія походила з Парсу (Фарс), названа за іменем Сасана, який був батьком першого царя Парса з роду Сасанідів Папака. Син Папака Ардашир I в 224 розбив парфянського царя Артабана V і заснував державу Сасанідів. При Ардаширові I і Шапурі I були приєднані великі області. У III столітті в державі Сасанідів ще зберігалися автономні «царства» (Систан, Керман, Мерв і ін.) І міста типи полісів. Перемоги Сасанідів над Римом зміцнили їх державу і призвели до посилення центральної влади шахіншаха. Вже при утворенні держави Сасаніди спиралися на іранське жрецтво (зороастризм)[2].
В кінці III — початку IV століть від імперії відпав ряд областей на Сході, проте під час правління Шапура II (правив в 309—379) владу в раніше втрачених областях було відновлено. За договором 387 року до Сасанідам відійшли райониМесопотамії і велика частина Вірменського царства[2].
У V столітті царі місцевих династій Вірменії, Кавказької Албанії та Іберії були замінені сасанідськими намісниками. У 2-й половині V століття відбулися повстання на Закавказзі, в 571—572 роках — у Вірменії. Після початку Маздакітського руху в кінці V століття в державі відбулися глибокі зміни в системі управління, соціально-політичній структурі і культурі[2].
При Хосрові I Анушірвані (правив у 531—579) частина старої знаті виявилася в безпосередній економічній залежності від держави і царя, а також зросла роль бюрократичного апарату і чиновництва. З початку VI століття відбувалися війни з Візантією, які проходили з перемінним успіхом. У 558—568 роках Сасаніди розгромили ефталітів і включили до складу держави ряд областей в Афганістані і Середній Азії. Близько 570 року був завойований Ємен. Близько 589 року були розгромлені тюрки, що вторглися в державу. Тривала війна з Візантією привела до виснаження матеріальних ресурсів держави. Це, а також різке збільшення податків підірвали політичну й економічну могутність держави Сасанідів[2].
У 628—632 змінилося близько 10 царів. При Єздигері III державу Сасанідів було завойовано арабами[2].
Царі династії
ред.Царі династії Сасанідів: Ардашир (Артахшер) I (224—239); Шапур I (239—272); Ормізд I (Ормізд-Ардашир) (272—273); Бахрам I (Варахран) (273—276); Бахрам II (276—293); Бахрам III (293); Нарс (293—302); Ормізд II (302—309); Шапур II (309—379); Ардашир II (379—383); Шапур III (383—388); Бахрам IV (388—399); Єздигерд I (399—420 / 421); Бахрам V Гур (421—439); Єздигерд II (439—457); Ормізд III (457—459); Пероз (459—484); Балаш (484—488); Кавад I (488—496, 498 / 499—531); Замасп (496—498 / 99); Хосров I Ануширван (531—579); Ормізд IV (579—590); Бахрам Чубин (590—591, не з роду Сасанідів); Хосров II Парвіз (591—628); Кавад II (628); Ардашир III (628—629); Фаррухан Шахрвараз (629, не з роду Сасанідів); Боран (цариця, 629—630); Азармедухт (цариця, 630—631); в 629-32 в різних частинах держави царями вважалися Хосров III, Ормізд V, в 631/632 в Ктесифоні правил Фаррух-зад-Хосров; Єздигерд III (632—651 або 652)[3].
| № | Ім'я | Зображення | Титул | Наслідування |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Сасан | хватав Анахіт | ||
| 2 | Папак | хватав Анахіт (?—209) шах Істахрдата (209—220) |
син Сасана | |
| 3 | Шапур | шах Істахрдата (209—220) | ||
| 4 | Ардашир I Папакан | 
|
шах Істахрдата (220—224) великий шаханшах Ерана (224—239) |
син Папака |
| 5 | Пероз I | великий шаханшах Ерана (239) | син Арташира I Папакана | |
| 6 | Шапур I | 
|
великий шаханшах Ерана (239—260) великий шаханшах Ерана і Анерана (260—274) |
син Арташира I Папакана |
| 7 | Ормізд I | 
|
великий шах Вірменії (260—274) великий шаханшах Ерана і Анерана (274) |
син Шапура I |
| 8 | Хварміздак | великий шах Вірменії (274) | син Ормізда I | |
| 9 | Хвармізд | шах Індії, Сакастана і Тохаристана (276—291) | син Шапура | |
| 10 | Бахрам I | 
|
шах Гіляна (260—262) шах Кермана (262—274) |
син Шапура I |
| 11 | Бахрам II | 
|
шах Індії, Сакастана і Тохаристана (274—276) |
син Бахрама I |
| 12 | Бахрам III | 
|
шах Індії, Сакастана і Тохаристана (291—293) великий шаханшах Ерана і Анерана (293) |
син Бахрама II |
| 13 | Атурфарнбаг | |||
| 14 | Нарсе | 
|
шах Індії, Сакастана і Тохаристана 260—274 великий шах Вірменії 274—293 |
син Шапура I |
| 15 | Ормізд II | 
|
шах Індії, Сакастана і Тохаристана 293—302, |
син Нарсеха |
| 16 | Шапур II | шах Індії, Сакастана і Тохаристана 302—309, великий шаханшах Ерана і Анерана 309—379 |
син Хвармизда II | |
| 17 | Арташир II | 
|
великий шах Кушан 330—379, великий шаханшах Ерана і Анерана 379—383 |
син Шапура II |
| 18 | Шапур III | 
|
великий шаханшах Ерана і Анерана 383—388 | син Шапура II |
| 19 | Бахрам IV | 
|
великий шах Кушан 379—388, великий шаханшах Ерана і Анерана 388—399 |
син Шапура II |
| 21 | Бахрам | великий шах Кушан 388—421 | син Бахрама IV | |
| 22 | Єздигерд I | 
|
великий шаханшах Ерана і Анерана 399—421 | син Шапура III |
| 23 | Бахрам V | 
|
великий шаханшах Ерана і Анерана 421—439 | син Єздигерда I |
| 24 | Єздигерд II | 
|
великий шаханшах Ерана і Анерана 439—457 | син Бахрама V |
| 25 | Ормізд III | великий шах Кушан 421—457, великий шаханшах Ерана і Анерана 457—459 |
син Єздигерда II | |
| 26 | Пероз | 
|
великий шах Кушан 457—459, великий шаханшах Ерана і Анерана 459—484 |
син Єздигерда II |
| 27 | Балаш | 
|
великий шаханшах Ерана і Анерана 484—488 | син Єздигерда II |
| 28 | Вачаган II | шах Албанії 487—510 | син Єздигерда II | |
| 29 | Кавад I | великий шаханшах Ерана і Анерана 488—496, 498—531 | син Пероза II | |
| 31 | Замасп | 
|
великий шах Вірменії?—496, великий шаханшах Ерана і Анерана 496—498 |
син Пероза II |
| 32 | Нарсех | великий шах Вірменії 496—? | син Замаспа | |
| 33 | Сурхаб | шах Албанії 496—? | син Замаспа | |
| 34 | Хосров I | 
|
великий шаханшах Ерана і Анерана 531—579 | син Кавада I |
| 35 | Ормізд IV | 
|
великий шаханшах Ерана і Анерана 579—590 | син Хосрова I |
| - | Бахрам Чубин | 
|
не Сасанід | |
| 36 | Бістам | шах Атурпатакана 590—596 | син Хосрова I | |
| 37 | Хосров II | 
|
великий шаханшах Ерана і Анерана 590—628 | син Ормизда IV |
| 38 | Кавад II | 
|
великий шаханшах Ерана і Анерана 628 | син Хосрова II |
| 39 | Арташир III | 
|
великий шаханшах Ерана і Анерана 628—629 | син Кавад II |
| 40 | Фаррухан Шахрвараз | 
|
шахіншах 629 | не Сасанід, полководець Хосрова II |
| 41 | Борандохт | 
|
велика цариця цариць Ерана і Анерана 629—630 | дочка Хосрова II |
| 42 | Азармедохт | 
|
велика цариця цариць Ерана і Анерана 630—631 | дочка Хосрова II |
| 43 | Фаррухзад Хосров | великий шаханшах Ерана і Анерана 631—632 | ||
| 44 | Єздигерд III | 
|
великий шаханшах Ерана і Анерана 632—651 |
Примітки
ред.- ↑ Рыжов К.В., 2006.
- ↑ а б в г д БСЭ та 1969—1978.
- ↑ СИЭ та 1961—1976.
Література
ред.- В. Л. Рубель. Візантійсько-перські війни // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Грантовский Э. А.,. Сасаниды // [1] — Большая Советская энциклопедия, 1969—1978. Архівовано з джерела 7 жовтня 2014 (рос.)
- Рыжов К. В.,. Сасаниды // Монархи. Древний Восток. — М. : Вече, 2006. — 576 с.[недоступне посилання] (рос.)
- Сасаниды [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] // Советская историческая энциклопедия : в 16 т. / под ред. Е. М. Жукова. — М. : Советская энциклопедия, 1961—1976. (рос.)