Гринчишин Дмитро Григорович

мовознавець, кандидат філологічних наук

Гринчишин Дмитро Григорович (нар. 16 жовтня 1927(19271016), с. Потік, тепер Рогатинського району Івано-Франківської області — 27 березня 2010) — український мовознавець, кандидат філологічних наук, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка.

Гринчишин Дмитро Григорович
Народився16 жовтня 1927(1927-10-16)
УРСР
Помер27 березня 2010(2010-03-27) (82 роки)
Країна Україна
Діяльністьмовознавець, викладач університету
Alma materЛьвівський університет
Галузьмовознавство[1] і українська[1]
Посадазавідувач відділу мовознавства Інституту суспільних наук АН УРСР
Науковий ступінькандидат філологічних наук
Нагороди
Премія імені І. Я. Франка

Біографія

ред.

Закінчив 1953 філологічний факультет Львівського університету.

У 19561958 — викладач української мови Рівненського педагогічного інституту.

У 1961 році захистив кандидатську дисертацію «Субстантивація прикметників української мови».

З 1958 — науковий співробітник, з 19711987 завідувач відділу мовознавства Інституту суспільних наук АН УРСР (тепер — відділ української мови Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України).

Наукова діяльність

ред.

Досліджував історію української мови, українську лексикологію і лексикографію, питання сучасної української мови.

Автор монографії «Явище субстантивації в українській мові» (1965).

Співавтор «Словника староукраїнської мови» (т. 1—2, 1977—1978; премія ім. І. Я. Франка, 1981), «Короткого тлумачного словника української мови» (1977; 2-е вид. — 1988), «Словника паронімів української мови» (1986), «Словника труднощів української мови» (1989), «Словника-довідника з культури української мови» (1996).

Співавтор і відповідальний редактор «Словника української мови XVI — першої половини XVII ст.» (в 1—5 томах, 1994—1998).

Праці

ред.

Нагороди

ред.

Бібліографія

ред.
  • Дмитро Гринчишин. Бібліографічний покажчик. Л., 1998.

Посилання

ред.
  1. а б Чеська національна авторитетна база даних