Графологія
Графологія (від грец. γράφω — «пишу» і грец. λόγος — «учення») —- вчення, що стверджує про чіткий зв'язок між почерком та особистістю людини. Різні характеристики почерку вона використовує для того, щоб дізнатись про певні індивідуальні якості людини. Хоча її прихильники вказують на правильність окремих графологічних досліджень, переважна більшість дослідників вважає остаточно доведеною відсутність у методів графології будь-якої передбачувальної здатності. Це дає підстави вважати її псевдонаукою.[1][2][3]
| Графологія | |
 | |
| Тема вивчення/дослідження | почерк |
|---|---|
 Графологія у Вікісховищі | |
Деякі методи графології використовуються в криміналістиці та в спецслужбах.
Графологія є досить спірною галуззю знань.
Існує також графотерапія — яка за допомогою зміни почерку, може змінити характер людини.[4][5][6]
Сфери застосування графології
ред.- Рекрутинг - Аналіз почерку допомагає компаніям витрачати менше часу на з'ясування компетенції кандидатів.[7]
- Профорієнтація - Навички і інтереси особистості визначають професійну спрямованість.[7]
- Переговори — Графологія може передбачити, як людина буде реагувати на переговорах.[7]
- Сумісність — Оцінюється взаємозв'язок властивостей особистості в команді і партнерство.
- Безпека — Графологія може прогнозувати потенційну нечесність.
- Судово-медична експертиза — Графологічний аналіз дозволяє виявити підробку листа.
- Генеалогія — Аналіз почерку історичних особистостей допомагає зрозуміти чому вони вели себе так, а не інакше.
Оцінка графології науковою спільнотою України
ред.Науковою спільнотою як в Україні, так і за кордоном цінність графології як науки ставиться під значний сумнів. Переважна більшість дослідників вважає графологію псевдонауковою галуззю знань. Тим не менш, вона викладається в ряді вишів як наукова дисципліна, а певними навчальними закладами проводиться професійна підготовка фахівців-графологів.
Що береться до уваги графологом
ред.1. Розмір підпису:
а) великий — глобальне системне мислення;
б) компактний — конкретне мислення.
2. Довжина підпису:
а) довга — здатність глибоко вникати в суть проблем; посидючість, зайва прискіпливість і занудство;
б) коротка — здатність швидко схоплювати суть подій. Нездатність до монотонної роботи.
3. Тип підпису:
а) округлий — м'якість, доброта, врівноваженість;
б) незграбний — нетерпимість, дратівливість, різкість, незалежність, честолюбство, впертість.
4. Відстань між буквами:
а) значна — щедрість, марнотратство;
б) «щільний» підпис — економність, скупість (особливо, якщо букви дрібні).
5. Присутність в підписі різних елементів:
а) коло — зацикленість на проблемах та ідеях;
б) петельки — обережність, впертість;
в) малюнки — творче мислення;
г) комбінування елементів — прагнення оптимізувати свою діяльність.
6. Нахил підпису:
а) вліво — примхливість, яскраво виражений індивідуалізм;
б) вправо — збалансованість характеру, здатність до розуміння;
в) прямий нахил — стриманість, прямолінійність, розум;
г) різнотипний нахил — скритність, нещирість;
д) «лежачі» букви — наявність серйозних психологічних проблем.
7. Напрямок завершального штриха:
а) вгору — оптимізм;
б) вниз — схильність до песимізму;
в) прямо — збалансований характер;
8. Довжина «хвоста» підпису.
Чим довший «хвіст», тим більше людина нетерпима до чужої думки. Це також ознака обачності й обережності. Чим «хвіст» коротший, тим людина безпечніша.
9. Підкреслення підпису:
а) знизу — самолюбство, уразливість, залежність від думки оточуючих;
б) зверху — гордість, марнославство;
в) перекреслений підпис — самокритичність, невдоволення собою, сумнів.
10. Ознаки симетрії:
а) симетричний — надійність;
б) асиметричний — нестійкий характер, перепади настрою.
в) стрибкоподібний — емоційність, неврівноваженість
11. Складність і простота:
а) простий — людина живе за принципом «немає проблем»;
б) «навантажений» — часто схильний «робити з мухи слона»;
в) оригінальний — великий творчий потенціал.
12. Чіткість
Чим більш зрозумілий підпис, тим більше відкрита особа.
13. Натиск:
а) надмірний — агресивність;
б) слабкий — скритність;
в) сильний — впевненість.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Графологія, on season 8, episode 2. Scientific American Frontiers. Chedd-Angier Production Company. 1997-1998. Архів оригіналу за 2006.(англ.)
- ↑ James, Barry (3 серпня 1993). Graphology Is Serious Business in France : You Are What You Write?. New York Times. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 18 вересня 2010.(англ.)
- ↑ Dunning, Brian. All About Graphology. Skeptoid.com. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.(англ.)
- ↑ Зміна характеру за допомогою зміни почерку(рус.). Архів оригіналу за 3 січня 2019.
- ↑ Гольдберг, Инесса (2009). Язык почерка, или Проблемы на бумаге (російська) . Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ Графотерапія (англійська) . Архів оригіналу за 27 грудня 2016.
- ↑ а б в Тестування банківських працівників (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 грудня 2016.
Джерела
ред.- Аналіз характеру людини за допомогою графології [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Аналіз почерку з прикладами [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Графологія [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Графологія [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- Графологія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 241-242.
- Глава 12. Информационно-аналитическая работа: исследование анонимных текстов на предмет выявления их авторов, Библиотека Агентуры, сайт "Agentura.ru "(рос.)
- Міфи психології — графологія (псевдопсихологія) [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Література
ред.- Практична графологія, або Як за почерком визначити особливості характеру людини / Ігор Шумей, Світлана Гірняк ; Т-во «Просвіта» Дрогобиц. держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка. — Дрогобич: Посвіт, 2007. — 139 с. : іл., портр. ; 20 см. — (Серія «У світі цікавого»). — Бібліогр.: с. 137—138 (31 назва). — 300 пр. — ISBN 978-966-2946-29-1.