Вікіпедія

Гельґа Шмід

німецька жінка-дипломат
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шмід.

Ге́льґа Марі́я Шмід (нім. Helga Maria Schmid, нар. 8 квітня 1960, Баварія, ФРН) — німецька політична діячка, дипломат, секретар у Європейській службі зовнішніх справ з 2016 до 2020 року.[1] Генеральний секретар Організації з безпеки і співробітництва в Європі з 2020 року[2].

Гельґа Шмід
нім. Helga Schmid
Гельґа Шмід
Гельґа Шмід
Генеральний секретар Організації з безпеки і співробітництва в Європі
Нині на посаді
На посаді з4 липня 2020
ПопередникТомас Ґремінджер[en]
Народилася8 грудня 1960(1960-12-08) (63 роки)
Дахау, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Відома якдипломат, політична діячка
Місце роботиОБСЄ
КраїнаНімеччина
Alma materМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Нагороди
офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
 Медіафайли у Вікісховищі

Освіта

ред.

Шмід має вчені ступені в галузі літератури, історії та політики з Університету Людвіга Максиміліана в Мюнхені. Вона також вивчала міжнародне і право ЄС, економіку та міжнародні відносини у Дипломатичній академії Відня.[3]

Кар'єра

ред.

З 1988 року Шмід працювала на різних посадах у Федеральному міністерстві закордонних справ Німеччини, була помічницею приватного секретаря міністра з питань європейських справ у період з 1990 по 1991 рік. З 1991 по 1994 рік вона була відповідальною за зв'язки з пресою та зв'язками з громадськістю посольства Німеччини у Вашингтоні, округ Колумбія. З 1994 до 1998 року Шмід працювала політичною радницею міністра закордонних справ Клауса Кінкеля. Цю ж посаду вона обіймала з 1998 по 2000 рік із міністром закордонних справ Йошкою Фішером. У 2000—2005 роки працювала на керівних посадах у штаб-квартирі Міністерства закордонних справ у Берліні.[4] Серед них вона була керівницею політичного апарату та керівницею міністерського офісу з 2003 по 2005 рік.

2006 року Шмід стала директором відділу планування політики та раннього попередження Верховного представника з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки Хав'єра Солани в Генеральному секретаріаті Ради ЄС в Брюсселі.[5][6]

2010 року, після заснування Європейської служби зовнішньої дії Шмід стала заступницею генерального секретаря з політичних питань, брала участь у переговорах щодо ядерної програми Ірану.[7] На переговорах щодо ядерної угоди ЄС із з Іраном Шмід була автором 100-сторінкового договору, який був успішно укладений 2015 року з сучасним президентом Рухані, який на той час був головним перемовником від Ірану.[8]

У вересні 2020 року за рекомендацією Гайко Мааса німецький уряд канцлера Ангели Меркель запропонував Шміда кандидатом на пост генерального секретаря Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).[9]

У грудні 2020 року Шмід стала генеральним секретарем ОБСЄ, першою жінкою на цій посаді[10].

 
Обмін нотами під час переговорів щодо майбутнього ядерної програми Ірану 2015 року

Інші види діяльності

ред.
  • Центр міжнародних мирних операцій (ZIF), член Міжнародної консультативної ради[11]

Визнання

ред.

2009 — медаль за особливі заслуги перед Баварією в Об'єднаній Європі. У листопаді 2015 року міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр нагородив її Федеральним хрестом за заслуги I класу[12]

Цитати

ред.
  • «Жінки — найкращі учасники переговорів»[13]
  • «Що стосується вирішення сирійської кризи, позиція ЄС чітка: тривале вирішення конфлікту може бути досягнуте лише за допомогою політичного процесу під проводом Сирії, що веде до переходу. Що очевидно означає, що ви також розмовляєте з представниками режиму Асада»[14]

Примітки

ред.
  1. ↑ European Union External Action Service Federica Mogherini appoints Helga Schmid as Secretary General of the European External Action Service. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 4 грудня 2020.
  2. ↑ Топ-дипломатка ЄС стала новим генсеком ОБСЄ. Європейська правда (українською) . 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2022.
  3. ↑ European Union External Action HELGA MARIA SCHMID (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2017. Процитовано 4 грудня 2020.
  4. ↑ Republic of Austria: Helga Schmid Secretary General of the European External Action Service (EEAS). Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 4 грудня 2020.
  5. ↑ These Three Women: Ashton, Schmid, Sherman and the Nuclear Talks The trio that holds the key to negotiations with Iran. Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  6. ↑ Politico.eu: HELGA SCHMID SECRETARY GENERAL OF THE EUROPEAN EXTERNAL ACTION SERVICE. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 4 грудня 2020.
  7. ↑ Iran Review Iran, P5+1 Expert Level Talks in Istanbul. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 4 грудня 2020.
  8. ↑ Ralph Sina: «Axis Tehran — Brussels: EU's most important Rouhani -Partner.» Deutschlandfunk Kultur, Studio 9, 3 January 2018, 6:10, 03:30 minutes [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Hans von der Burchard (September 16, 2020), EU deputy foreign policy chief Helga Schmid nominated for OSCE leadership [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.] Politico Europe.
  10. ↑ Генсеком ОБСЄ вперше стала жінка. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 4 грудня 2020.
  11. ↑ International Advisory Board [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Center for International Peace Operations (ZIF).
  12. ↑ German Ministry of Foreign Affairs Speech by Foreign Minister Frank-Walter Steinmeier on the occasion of the awarding of the Federal Cross of Merit, First Class, to Helga Schmid and Dr. Ing. Hans-Dieter Lucas. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  13. ↑ German Ministry of Foreign Affairs "Women are the better negotiators ". Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  14. ↑ Women in Peace «Helga Schmid». Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 4 грудня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гельґа_Шмід&oldid=40010332