Гайкіди
Гайкіди (Хайкіди, Гайкіди, Хайкани, Гайкани, вірм. Հայկազունիներ) — легендарні царі та родовладики Вірменії. Родозасновником (нахапетом) та епонімом всіх вірменів вважався Гайк (вірм. Հայկ), відповідно до Мовсеса — син біблійного патріарха Тоґарма, онук Тіраса, правнук Ґомера і праправнук Яфета — одного з синів Ноя. Від його імені вірменська традиція веде самоназву вірменів, а від його сина Арменака — їхню назву в інших мовах.
Нащадків Гайка — нахапетів (родовладик) вірменів — та роки їхнього життя вірменська історіографія називає таким чином:
| Ім'я (українською) | Роки правління | Ім'я (вірменською) |
|---|---|---|
| Гайк I Великий | 2107—2027 до н. е. | Հայկ I Մեծ |
| Араманяк | 2027—1981 до н. е. | Արամանյակ |
| Арамаїс | 1981—1941 до н. е. | Արամայիս |
| Амасія | 1941—1909 до н. е. | Ամասիա |
| Гегам | 1909—1859 до н. е. | Գեղամ |
| Арма | 1859—1826 до н. е. | Հարմա |
| Арам I Великий | 1828—1770 до н. е. | Արամ I Մեծ |
| Ара Прекрасний | 1770—1744 до н. е. | Արա I Գեղեցիկ |
| Ара ІІ | 1744—1726 до н. е. | Արա II Արայան |
| Анушаван | 1726—1663 до н. е. | Անուշավան |
| Парет | 1663—1613 до н. е. | Պարետ |
| Арбак | 1613—1569 до н. е. | Արբակ |
| Заван | 1613—1532 до н. е. | Զավան |
| Парнак І | 1532—1478 до н. е. | Փառնակ I |
| Сур | 1478—1433 до н. е. | Սուր |
| Гаванак | 1433—1402 до н. е. | Հավանակ |
| Ваштак | 1402—1380 до н. е. | Վաշտակ |
| Гайк II | 1380—1362 до н. е. | Հայկակ I (Հայկ II) |
| Ампак I | 1362—1348 до н. е. | Ամպակ I |
| Арнак | 1348—1331 до н. е. | Առնակ |
| Шаварш I | 1331—1325 до н. е. | Շավարշ I |
| Норайр I | 1325—1301 до н. е. | Նորայր I |
| Встам | 1301—1287 до н. е. | Վստամ |
| Кар | 1287—1283 до н. е. | Կար |
| Горак | 1283—1263 до н. е. | Գոռակ |
| Хрант I | 1263—1240 до н. е. | Հրանտ I |
| Ендзак | 1240—1225 до н. е. | Ընձակ |
| Гегак | 1225—1195 до н. е. | Գեղակ |
| Орой | 1195—1192 до н. е. | Հորո |
| Зармайр | 1192—1180 до н. е. | Զարմայր |
| Шаварш II | 1178—1135 до н. е. | Շավարշ II |
| *Перч I | 1135—1100 до н. е. | Պերճ I |
| Арбун | 1100—1073 до н. е. | Արբուն |
| Перч II | 1073—1033 до н. е. | Պերճ II |
| Базук | 1033—983 до н. е. | Բազուկ |
| Ой | 983—939 до н. е. | Հոյ |
| Усак | 938—908 до н. е. | Հուսակ |
| Ампак II | 908—881 до н. е. | Ամպակ II |
| Кайпак | 881—856 до н. е. | Կայպակ |
| Парнаваз I | 856—803 до н. е. | Փառնավազ I |
| Парнак II | 803—765 до н. е. | Փարնակ II |
| Скайорді | 765—749 до н. е. | Սկայորդի |
Син Скайорді Паруйр, відповідно до Мовсеса Хоренаці, жив за часів падіння Ассирійської держави. Він ніби допоміг мідійському царю Варбаку в боротьбі проти останнього ассирійського царя Сарданапала, після чого узяв титул Հայոց Արքա (Айоц Арка) — «цар Вірменії». Останній з його нащадків, Ваан, загинув у боротьбі з Олександром Македонським:
| Паруйр | 749—709 до н. е. | Պարույր |
| Грачія | 701—679 до н. е. | Հրաչյա |
| Парнаваз II | 679—666 до н. е. | Փառնավազ II |
| Пачуйч | 666—631 до н. е. | Պաճույճ |
| Корнак | 631—623 до н. е. | Կոռնակ |
| Павос | 623—03 до н. е. | Փավոս |
| Гайк III | 606—570 до н. е. | Մյուս Հայկակ II (Հայկ III) |
| Єрванд I Короткожитель | 570—566 до н. е. | Երվանդ I Սակավակյաց |
| Тигран I Великий | 566—521 до н. е. | Տիգրան I Մեծ |
| Ваагн | 521—494 до н. е. | Վահագն |
| Араван | 494—476 до н. е. | Արավան |
| Нерсех | 476—441 до н. е. | Ներսեհ |
| Зарех | 441—395 до н. е. | Զարեհ |
| Армог | 395—386 до н. е. | Արմոգ |
| Багам | 386—372 до н. е. | Բագամ |
| Ван | 372—352 до н. е. | Վան |
| Ваан | 352—325 до н. е. | Վահան |
Джерела
ред.- Мовсес Хоренаці. Історія Вірменії. Книга I. Родовід Великої Вірменії [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.].