Борисовський Володимир Захарович
Володимир Захарович Борисовський (нар. 25 квітня 1933, місто Дебальцеве, тепер Донецька область — 11 лютого 2012, місто Київ) — український державний діяч, заступник голови Ради Міністрів Української РСР, міністр України з питань інвестиційної політики (інвестицій і будівництва). Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в лютому 1981 — жовтні 1982 р. Член ЦК КПУ в жовтні 1982 — червні 1990 р.
Борисовський Володимир Захарович | |
---|---|
Народився | 25 квітня 1933 Дебальцеве |
Помер | 11 лютого 2012 (78 років) місто Київ |
Національність | українець |
Діяльність | державний службовець |
Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
ред.Народився 25 квітня 1933 року в місті Дебальцеве на Донеччині.
У 1956 закінчив Київський політехнічний інститут, кафедру автоматизації електрометаханічних систем та електроприводу[1] (стара назва — «Електрообладнання промислових підприємств»), інженер-електромеханік.
З 1956 по 1963 рік — майстер Криворізького монтажного управління № 453 тресту «Південелектромонтаж» Дніпропетровської області, виконроб, начальник дільниці, головний інженер спеціалізованого управління тресту «Дніпроелектромонтаж» на будовах гірничорудної та металургійної промисловості Кривбасу.
У 1963—1970 роках — інструктор, заступник завідувача, у 1970—1977 роках — завідувач відділу будівництва і комунального господарства Дніпропетровського обласного комітету КПУ.
У 1977—1979 роках — заступник голови виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів.
У 1979—1981 роках — 1-й заступник міністра промислового будівництва Української РСР.
З 13 березня 1981 по 18 вересня 1987 року — міністр монтажних та спеціальних будівельних робіт Української РСР.
З 18 вересня 1987 по квітень 1991 року — заступник голови Ради Міністрів Української РСР з питань будівництва.
З 5 червня 1991 по 25 лютого 1992 року — Державний міністр України з питань інвестиційної політики.
З 1991 року — президент Всеукраїнської громадської організації «Спілка будівельників України».
З 25 лютого 1992 по 30 грудня 1992 року — Міністр інвестицій і будівництва України[2][3].
З 1993 по 1998 рік — директор АТЗТ «Лукойл-Україна».
З 1999 року — перший заступник голови Національного депозитарію України.
Член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Академік, член президії Академії технологічних наук, академік Інженерної академії наук України, член Правління Українського союзу промисловців і підприємців, віце-президент Міжнародної спілки будівельників, член Правління Міжнародного союзу товаровиробників.
Помер 11 лютого 2012 року в Києві.
Нагороди
ред.- Лауреат Державних премій у галузі науки і техніки СРСР (1984) і України (1999)[4].
- Ордени «Знак Пошани», Жовтневої революції, два ордени Трудового Червоного прапора, три медалі.
- Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР.
- Почесна грамота Верховної Ради України.
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України[5].
- Заслужений будівельник Української РСР.
Примітки
ред.- ↑ Випускники кафедри АЕМС-ЕП КПІ ім. Ігоря Сікорського. Кафедра автоматизації електромеханічних систем та електроприводу АЕМС та ЕП (ru-RU) . Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- ↑ Указ Президента України від 25 лютого 1992 року № 105/92 «Про Міністра інвестицій і будівництва України»
- ↑ Указ Президента України від 30 грудня 1992 року № 640/92 «Про звільнення з посади Міністра інвестицій і будівництва України»
- ↑ Указ Президента України від 1 грудня 1999 року № 1513/99 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1999 року»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2003 року № 582 «Про нагородження Борисовського В.З. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
Посилання
ред.- БОРИСОВСЬКИЙ Володимир Захарович [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.] на сайті УФГ