Аудиторія

Аудито́рія, або авдито́рія, (лат. auditorium, від лат. auditor — «слухач») — у збірному сенсі: це публіка, соціальна спільність людей, об'єднана взаємодією з комунікатором (індивідом або групою), які володіють інформацією та доводять її до цієї спільності. Слово вживають також для позначення загалу слухачів чи глядачів засобів масової інформації.

Класифікація

В соціологічних дослідженнях аудиторію класифікують за:

• безпосереднім станом спілкування з джерелом (актуальна і потенційна);
• регулярністю спілкування з джерелом (регулярна і нерегулярна);
• мотивами їх формування (цільова і периферійна);
• діапазоном інформаційних потреб (спеціалізована і масова);
• семіотичною підготовленістю до сприйняття інформації.

Цільова аудиторія

Цільова аудиторія — це певна кількість людей, які об'єднані спільними інтересами, потребами або темами. Для максимально точного визначення цільової аудиторії, її поділяють на кілька секторів за загальними ознаками:

• статевим,
• віковим,
• географічним,
• фінансовим,
• професійним та ін.

Масова аудиторія

Сучасна масова аудиторія походить з публіки театральних і музичних вистав, спортивних видовищ та ігор. Ознаками масової аудиторії є — анонімність, мала свідомість, неспроможність діяти гуртом, постійна зміна складу і меж.

Якщо вважати аудиторію ринком споживачів, вона наближається до маси — пасивна, не спроможна на активні дії, має наступні ознаки:

• її члени — це сукупність окремих споживачів;
• межі ґрунтуються переважно на економічних критеріях;
• учасники не пов'язані один з одним;
• учасники не мають спільної ідентичності;
• їхнє згуртування тимчасове.

Якщо вважати аудиторію групою — вона активна, має межі, самосвідомість, внутрішню взаємодію.

Прикладом соціальної групи є читачі регіональних газет (медійна аудиторія). Ця аудиторія має спільну соціокультурну визначальну рису — спільний простір і членство в місцевій громаді. Громадське мовлення, професійно зорієнтовані друковані медіа, «альтернативні» медіа — формують цей тип аудиторії. Відносна сталість і однорідність складу свідчать про існування гуртоподібних рис аудиторії. Серед суспільних умов, що заважають формуванню аудиторії як гурту, є тоталітарний режим і високий рівень комерційної монополізації медій.

Див. також

• Медіааудиторія
• Рейтинг Нільсена