Ільдегарт Родрігес Карбальєйра
Ільдегарт Родрігес Карбальєйра, відома як Ільдегарт (9 грудня 1914, Мадрид — 9 червня 1933, Мадрид) — іспанька письменниця, перекладачка, активістка соціалізму і сексуальної революції. Секс-просвітниця.
| Ільдегарт Родрігес Карбальєйра | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | ісп. Hildegart Rodríguez Carballeira | |||
| Прізвисько | La Virgen Roja, La Vierge Rouge і The Red Virgin | |||
| Народилася | 9 грудня 1914[1] Мадрид, Іспанія | |||
| Померла | 9 червня 1933[1] (18 років) Мадрид, Іспанія ·вогнепальна рана і дітовбивство | |||
| Країна |  Іспанія | |||
| Діяльність | секс-просвітниця, політична діячка, перекладачка, адвокатка, сексолог | |||
| Alma mater | Мадридський центральний університетd і Instituto Cardenal Cisnerosd | |||
| Членство | Lyceum Club Femeninod | |||
| Партія | Іспанська соціалістична робітнича партія і Democratic Federal Republican Partyd | |||
| Мати | Aurora Rodríguez Carballeirad | |||
| Родичі | Pepito Arriolad | |||
| Автограф |  | |||
|
| ||||
 Ільдегарт Родрігес Карбальєйра у Вікісховищі | ||||
Її мати, Аврора Родрігес Карбальєйра, антитеїстка, соціалістка, євгеністка і феміністка галісійського походження, мала намір виростити дочку як зразкову «жінку майбутнього». У 8 років Ільдегарт говорила чотирма мовами, у підлітковому віці закінчила юридичний факультет і була видною активісткою Іспанської соціалістичної робочої партії (PSOE), з якої вийшла, зайнявши ще радикальніші республіканські погляди, і вступила до Федеральної демократичної республіканської партії (PRDF).[2]
Коли їй було 18 років і вона здобула всесвітню популярність, водночас прагнучи особистої та політичної незалежності від владної матері, та застрелила Ільдегарт уві сні.[3][4]
Ранні роки
Ільдегарт була зачата у Ферролі, Іспанія, своєю матір'ю Авророю Родрігес Карбальєйрою від неназваного (на той момент) біологічного батька. Аврора обрала батька з євгенічних спонукань: вона хотіла створити ідеальну дитину для подальшого розвитку своєї феміністської та соціалістичної ідеології. Раніше вона дбала про сина своєї сестри, навчаючи його музиці, поки він не став вундеркіндом, але потім мати забрала його до себе на виховання.[5]
Оскільки Аврора Родрігес шукала чоловіка, який ніколи б відкрито не заявив про своє батьківство і не зажадав законної опіки над спільною дитиною, батьком Ільдегарт став блискучий в інтелектуальному плані католицький священник і військовий капелан іспанської королівської армії Альберто Паллас.[5][6][7] Коли Аврора переконалася, що вагітна, вона переїхала до Мадриду, де й народила дочку. Під час вагітності вона встановила годинник, щоб прокидатися щогодини, щоб змінювати позу під час сну та забезпечувати рівномірний приплив крові до плоду.
Ім'я
У свідоцтві про народження Ільдегарт та акті про хрещення її ім'я вказано як Ільдегарт Леокадія Хеорхіна Ерменехільда Марія дель Пілар Родрігес Карбальєйра, але вона використовувала лише своє перше ім'я.[8] Попри атеїзм матері та її неприйняття формальної реєстрації народження, вона хрестила дочку з деяким запізненням 23 березня 1915 року, а потім зареєструвала хрещення 29 квітня 1915 року.[6]
Освіта
Ільдегарт навчилася читати у 2 роки та друкувати у 4 роки. У 10 років вона говорила німецькою, французькою та англійською мовами, а вже роком пізніше проводила конференції з питань фемінізму та жіночої сексуальності.[6] Мати повністю контролювала Ільдегарт, забороняючи їй робити що-небудь, що могло б відволікти її від її роботи.[5]
У червні 1928 року, у віці 13 років, Ільдегарт вступила на юридичний факультет Мадридського університету Комплутенсе. Пізніше, після утворення Другої Іспанської республіки, вона вела курси у Школі філософії.
Активізм
Політика
У 14 років Ільдегарт, як і її мати, вступила до лав ІСРП.[6] Вона також була членкинею Загального союзу трудящих.
В 1932 її виключили з ІСРП після публікації статті в La Libertad, де вона критикувала ІСРП за підтримку кандидата, якого вона вважала реакційним; потім вона вступила до Федеральної партії і почала нападати на тих, кого називала «тими, хто затягував соціалізм».
Як авторка, вона публікувалася у журналі Orto, що видавався у Валенсії з 1932 по 1934 рік.[9]
Сексуальна революція
Ільдегарт була однією з найактивніших діячів в іспанському русі за сексуальну революцію, вона писала на такі теми, як контрацепція, проституція та євгеніка.[5]
Вона була пов'язана з європейським авангардом, переписувалася з Гевлоком Еллісом, чиї роботи перекладала і який назвав її «Червоною Дівою», а також з Маргарет Сенгер. При заснуванні Іспанської ліги за сексуальні реформи у 1932 році під головуванням доктора Грегоріо Мараньйона Ідельгарт була одностайно обрана секретаркою.[10][11]
Вона листувалася з багатьма іншими європейськими діячами і супроводжувала письменника Герберта Веллса під час його візиту до Мадрида, але відхилила його пропозицію переїхати до Лондона і стати його секретаркою. Ця пропозиція Веллса, який хотів, щоб Ільдегарт вийшла з-під впливу своєї матері, посилила манію переслідування Аврори.
Вбивство та спадщина
Вбивство
Аврора кілька разів вистрілила в Ільдегарт, поки та спала у своєму ліжку (тричі у голову та один раз у серце). Існували кілька гіпотез про мотиви вбивства. Можливо, та закохалася і мала намір розлучитися з матір'ю, яка через параною погрожувала покінчити життя самогубством. Сама Аврора заявила так: «Скульптор, виявивши найменшу недосконалість у своїй роботі, знищує її» (ісп. El escultor, tras descubrir la más mínima imperfección en su obra, la destruye).
Наслідки
Аврору судили за вбивство в Мадриді. На суді вона стверджувала, що каталонський адвокат Антоніо Вільєна, а також Герберт Уеллс і Хевлок Елліс намагалися змусити її дочку залишити Іспанію і служити іноземним розвідувальним службам, і що, крім того, Антоніо Вільєна та Ільдегарт були нібито коханцями. Її засудили до тюремного ув'язнення терміном на 26 років, 8 місяців та 10 днів.[5] Аврора ніколи не жалкувала про вбивство дочки і неодноразово говорила, що зробила б це знову.[12]
Аврора померла від раку в 1955 р. у психіатричній клініці та була похована у братській могилі.
Примітки
- ↑ а б Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ Campos, Ricardo; Huertas, Rafael (1 січня 2007). 'Délire eugénique' et meurtre. Le cas d'Aurora Rodríguez et sa représentation dans le film Mi hija Hildegart ['Eugenic delirium' and murder. The case of Aurora Rodríguez and her representation in the film My Daughter Hildegart]. Criminocorpus. Revue d'Histoire de la justice, des crimes et des peines (фр.). doi:10.4000/criminocorpus.250. ISSN 2108-6907.
{{cite journal}}:|hdl-access=вимагає|hdl=(довідка) - ↑ Hildegart Rodríguez. Government of Spain (ісп.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ Urzaiz, Begoña Gómez (7 грудня 2020). El caso Hildegart: por qué nos obsesionan las madres asesinas. El País (ісп.). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 26 березня 2022.
- ↑ а б в г д Campos, Ricardo; Huertas, Rafael (1 січня 2007). 'Délire eugénique' et meurtre. Le cas d'Aurora Rodríguez et sa représentation dans le film Mi hija Hildegart ['Eugenic delirium' and murder. The case of Aurora Rodríguez and her representation in the film My Daughter Hildegart]. Criminocorpus. Revue d'Histoire de la justice, des crimes et des peines (фр.). doi:10.4000/criminocorpus.250. ISSN 2108-6907.
{{cite journal}}:|hdl-access=вимагає|hdl=(довідка) - ↑ а б в г Urzaiz, Begoña Gómez (7 грудня 2020). El caso Hildegart: por qué nos obsesionan las madres asesinas. El País (ісп.). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 26 березня 2022.
- ↑ Ramírez de Arellano, Irene (7 лютого 2018). La mujer española 'creada' y asesinada por su madre por no ser perfecta. Vice.com (ісп.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 15 січня 2020.
- ↑ Benito, Carlos (3 грудня 2010). Sangre de su sangre. El Correo (ісп.). Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 13 квітня 2018.
- ↑ Richard Cleminson (2003). "Science and Sympathy" or "Sexual Subversion on a Human Basis"? Anarchists in Spain and the World League for Sexual Reform. Journal of the History of Sexuality. 12 (1): 120. doi:10.1353/sex.2003.0053. JSTOR 3704513.
- ↑ Coleman, E. (7 жовтня 2013). Hildegart Rodríguez Carballeira: a Prodigy, a Champion & the Tragedy. Margaret Sanger Papers Project (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2021. Процитовано 28 березня 2022.
- ↑ Sinclair, Alison (2003). The World League for Sexual Reform in Spain: Founding, Infighting, and the Role of Hildegart Rodriguez. Journal of the History of Sexuality. 12 (1): 98—109. doi:10.1353/sex.2003.0070. ISSN 1535-3605.
- ↑ Madrid Woman Sent to Asylum. The Waterbury Democrat (англ.). 27 December 1935. с. 13. Процитовано 19 July 2023.