Papers by Yaroslava Muravetska
Мета статті: проаналізувати та порівняти візуальні стратегії у літературному та театральному мист... more Мета статті: проаналізувати та порівняти візуальні стратегії у літературному та театральному мистецтві (на прикладі повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» та сценарію Наталки Дубіної «Кайдаші»). Проаналізовано методи, якими у виставі «Кайдаші» сценаристка Наталя Дубіна створює образ «зайвого батька», наголошується на відмінностях тесту повісті та сценарію. Здійснено спробу окреслення можливостей перекодування текстового зорового образу у візуальний. Окремий акцент зроблений на зримому та незримому візуальному, межах його оприявлення. На прикладі вищезгаданих творів позначено особливості показу візіонерства (через створення об’єкта та суб’єкта візій). Зроблено висновок щодо подібності ідей вистави та повісті, попри відмінності і у засобах різних видах мистецтв, і у самій канві твору
Синопсис: текст, контекст, медіа, Oct 30, 2017
Мета статті: проаналізувати та порівняти візуальні стратегії у літературному та театральному мист... more Мета статті: проаналізувати та порівняти візуальні стратегії у літературному та театральному мистецтві (на прикладі повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» та сценарію Наталки Дубіної «Кайдаші»). Проаналізовано методи, якими у виставі «Кайдаші» сценаристка Наталя Дубіна створює образ «зайвого батька», наголошується на відмінностях тесту повісті та сценарію. Здійснено спробу окреслення можливостей перекодування текстового зорового образу у візуальний. Окремий акцент зроблений на зримому та незримому візуальному, межах його оприявлення. На прикладі вищезгаданих творів позначено особливості показу візіонерства (через створення об'єкта та суб'єкта візій). Зроблено висновок щодо подібності ідей вистави та повісті, попри відмінності і у засобах різних видах мистецтв, і у самій канві твору.
Синопсис: текст, контекст, медіа, Oct 30, 2017
Мета статті: проаналізувати та порівняти візуальні стратегії у літературному та театральному мист... more Мета статті: проаналізувати та порівняти візуальні стратегії у літературному та театральному мистецтві (на прикладі повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» та сценарію Наталки Дубіної «Кайдаші»). Проаналізовано методи, якими у виставі «Кайдаші» сценаристка Наталя Дубіна створює образ «зайвого батька», наголошується на відмінностях тесту повісті та сценарію. Здійснено спробу окреслення можливостей перекодування текстового зорового образу у візуальний. Окремий акцент зроблений на зримому та незримому візуальному, межах його оприявлення. На прикладі вищезгаданих творів позначено особливості показу візіонерства (через створення об'єкта та суб'єкта візій). Зроблено висновок щодо подібності ідей вистави та повісті, попри відмінності і у засобах різних видах мистецтв, і у самій канві твору.
Синопсис: текст, контекст, медіа, Oct 31, 2018
Актуальність статті зумовлена потребою переосмислення категорії «реалізму» загалом та у творчості... more Актуальність статті зумовлена потребою переосмислення категорії «реалізму» загалом та у творчості Нечуя-Левицького зокрема. Мета дослідження-аналіз реалізму у тлумаченні Нечуя-Левицького. Поєднання реалістичних та національно-народних принципів стає причиною переконаності деяких дослідників у дотриманні прозаїком ідей романтизму. Насправді для Нечуя-Левицького реалістичні та народні риси в літературі взаємозалежні. Принцип реалізму у статтях письменника є поєднанням правдивості та естетичності, яке Нечуй вважає однією з рис українців. Правдивість письменник пояснює через метафору «відображення», для якої характерні, по-перше, впізнавані місця, час та персонажі, яких читач має співвідносити з певним соціальним станом, мешканцями реальної країни тощо, по-друге, реалістичність зображуваного, можливість безпосередньо асоціювати прочитане з досвідом, по-третє, настанова на дидактизм. Як антипод реалізму Нечуй-Левицький розглядав романтизм та декаденство, які критикував за надмір фантазії та невідповідність життєвій правді. До національно-народних рис можна віднести вибір об'єкта зображення (Україна та українці), вимоги народної мови, відтворення народного характеру та духу. Варто підкреслити, що стаття письменника «Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини» спрямована значною мірою на захист української мови та національності, отже, ключовими її питаннями є ствердження існування України як окремої країни, що було зумовлено історичними реаліями XIX століття. Доцільно зазначити, що стаття лише побіжно зачіпає проблему стильової палітри творчості Нечуя-Левицького. Проте дослідження специфічної інтерпретації реалізму Нечуєм-Левицьким може стати частиною її вирішення.
Ivan Franko in his article «Ivan Levytsky’s Jubilee» highlights the role of visuality in the crea... more Ivan Franko in his article «Ivan Levytsky’s Jubilee» highlights the role of visuality in the creative work of the writer, but he denies the ideological loading of the writer’s creative work: «Mr. Levytsky … was an artist, a creator of living types, but nothing else (372) ». The сhallenger states: «Don’t ask them (the characters – Ya.M.) what they want, what is their ideological base, why the author showed them, and what the author wanted to say or prove using these characters? Nothing at all (375)». Purpose. To prove the availability of an ideological loading of visual images created by Ivan Nechui-Levytsky considering as an example his novel «The Hanger-On» («Prychepa») and to determine the interaction between the visual and verbal components. Results. Nechui-Levytsky in his «The Hanger-On» depicts two antipolar married couples: a Ukrainian girl, Hanna, who originated from the family of a priest, and Mr. Jaś Seredyňski, who originated from a Ukrainian-Polish generation, and a coupl...
Synopsis: Text, Context, Media, 2017
Synopsis: Text, Context, Media, 2018
Uploads
Papers by Yaroslava Muravetska